За їхніми словами, в Україні "найжорсткіше законодавство в Європі" щодо відповідальності за жорстоке поводження з тваринами.
Київ. 12 серпня. УНІАН. Зоозахисники вважають, що прийнятий парламентом закон про захист тварин наближує Україну до європейських стандартів.
Зокрема, директор ТОВ "Чотири Лапи Україна" Олександра Лісчишина на прес-конференції в УНІАН, коментуючи ухвалення та підписання президентом України Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації положень деяких міжнародних угод та директив Європейського Союзу у сфері охорони тваринного та рослинного світу", зазначила, що це є "великим досягненням".
За її словами, даний закон забороняє масові вбивства як спосіб регуляції чисельності тварин. При цьому вона наголосила, що її зоозахисна організація виступає за застосування методу, коли йде відлов, стерилізація, обов’язкова вакцинація від сказу і випуск тварин.
"Ми вважаємо, що саме гуманним шляхом Україна може подолати проблему. Біостерилізація, тобто позбавлення тварин репродуктивної здатності, дає змогу зменшити велику кількість безпритульних тварин", - наголосила Лісчишина.
Керівник благодійного фонду "Чотири Лапи" Тарас Бойко розказав, що фонд опікується ведмежим притулком "Домажир" у Львівській області, де мешкає 28 ведмедів, які врятовані з неприйнятних умов утримання, зокрема, для розваги відпочивальників. За його словами, новоухвалений закон забороняє утримання хижих тварин біля ресторанів, баз відпочинку, готелів, нічних клубів.
"Ми вважаємо це великим досягненням. Новим законом внесені зміни до статті 25 закону про захист тварин від жорстокого поводження, і ми маємо легальні підстави завітати до такого місця, запросити туди представників Державної екологічної інспекції… і легальним шляхом застосувати Кодекс України про адміністративне правопорушення і вилучити тварин. На жаль, до цього ми були змушені, як правило, домовлятися з власниками або просити активістів, щоб вилучити тварин", - повідомив Бойко.
За його словами, ще є багато роботи з профільним міністерством і з Державною екологічною інспекцією про напрацювання процедури як щодо вилучення ведмедів на виконання нового закону, так і процедури ліцензування місць утримання диких тварин. Він додав, що в ідеалі приватна власність на диких тварин мусить бути зведена до компетентних реабілітаційних центрів з професійним персоналом або до зоологічних парків державного значення.
Бойко відзначив і інші позитивні норми закону, зокрема, про заборону пропаганди жорстокого поводження з тваринами - за це передбачена відповідальність, про заборону жебракування з тваринами і здійснення фотопослуг, окрім зоопарків, цирків, дельфінаріїв.
Віце-президент Асоціації зоозахисних організацій України Марина Суркова зазначила, що законом закріплена кримінальна відповідальність за жорстоке поводження з тваринами з 14 років, а адміністративна відповідальність з 16 років. Вона наголосила, що кримінальна відповідальність за пропаганду жорстокого поводження з тваринами дасть можливість притягнути догхантерів до відповідальності за такі дії.
Вона також зазначила, що законом криміналізована відповідальність за насильницькі дії стосовно тварин, спрямовані на задоволення статевої пристрасті.
Суркова наголосила, що законом заборонено замуровування котів в підвальних приміщеннях – коли замуровують вікна в підвалах і залишають котів там помирати жахливою смертю. Вона зазначила, що тепер заборонено залишати тварину в закритому салоні автомобіля за відсутності в ньому людини при температурі повітря більше +20 градусів та менше 5 градусів. За її словами, тепер правоохоронці мають реагувати на такі випадки і визволяти тварину, зокрема, розшукувати власника автомобіля. Також законом заборонено залишати домашню тварину прив’язаною без нагляду в громадських місцях, зокрема, біля магазинів.
Суркова зазначає, що кримінальна відповідальність до 8 років за жорстоке поводження з тваринами робить українське законодавство "найжорсткішим законодавством в Європі і , мабуть, в цілому світі".
Активістка ГО "Відкриті клітки Україна", адвокат Світлана Руденко зазначила, що в законі є ряд норм щодо захисту сільськогосподарських тварин. За її словами, такі зміни до законодавства дуже важко просуваються в Україні, яка є аграрною державою, де лобіюються інтереси агрохолдингів, які хочуть якнайменше дбати про тварин.
За її словами, законом заборонено використання у роботі хворих тварин, використання спорядження та інвентарів, що може травмувати тварин, здійснення больових процедур без попереднього знеболення, зокрема, мова йде про стерилізацію.
Вона наголосила, що законом також заборонено "жорстоке виробництво фуа-гра" - годування надмірною кількістю їжі через сталеву трубку - де в цій індустрії щороку в Україні "катували щонайменше 50 тисяч птахів".
Еколог та зоозахисник, директор громадської організації "Київський еколого-культурний центр" Володимир Борейко вважає, що йдеться про "потужний закон, який вивів Україну, скажемо так, на рівень багатьох європейських країн в питанні зоозахисту". Він зазначив, що в законі передбачено створення охоронних зон в лісах для збереження рідкісних видів рослин і тварин. За його словами, також передбачено, що в національних парках не можна зменшувати територію заповідних зон.
Борейко додав, що на сьогодні в профільному парламентському комітеті є 9 законопроектів, які стосуються, зокрема, заборони використання тварин в цирках, заборони масового вбивства мисливцями вовків та бродячих котів, заборони дельфінаріїв.
Як повідомляв УНІАН, 15 липня Верховна Рада України ухвалила закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації положень деяких міжнародних угод та директив Європейського Союзу у сфері охорони тваринного та рослинного світу" (реєстраційний номер 2351). За нього проголосувало 285 народних депутатів.
