Він має врегулювати відносини, які де-факто давно існують в країні.
Київ. 13 жовтня. УНІАН. Верховна Рада має якнайшвидше ухвалити закон про лобізм, який би врегулював низку аспектів цієї діяльності, зокрема, так званий Government to Government lobbyism (G2G) - відносини між державними органами і центральною владою.
Про це на круглому столі в УНІАН заявили народні депутати і представники громадського сектору.
Як зазначила модератор обговорення, політтехнолог, керуюча партнерка компанії «Sic Group Ukrainе», Member of Igapa Катерина Одарченко, вже друге скликання парламенту серйозно цікавиться питанням лобізму і його практиками, а також способом адаптувати європейський і американський досвід.
При цьому вона вказала на те, що українському суспільству зовсім незрозумілий G2G-лобізм, оскільки державний сектор економіки вважається чи не найголовнішим розсадником корупції.
«G2G-лобізм - це відносини між державними органами і центральною владою. У зв'язку з тим, що у нас основна критика стосується державних органів влади, державних підприємств, агентств, державних монополій, то виникає питання, чи потрібен їм лобізм», - сказала вона.
Засновник Аналітичного кластера «Українська фабрика думки» Юрій Гаврилечко, в свою чергу, звернув увагу на те, що в нашій країні просто не можна обійтися без G2G-лобізму, оскільки між суб'єктами господарювання та представниками влади є безліч проміжних інстанцій в ланцюжку ухвалення рішень. У підсумку, фактично кожен директор держпідприємства є лобістом своєї власної компанії, тому що в іншому випадку вона ризикує стати банкрутом.
Разом з тим він погодився з думкою про те, що треба затвердити не тільки поняття лобізму, але і чіткий перелік тих, хто за своїм статусом є лобістом, в тому числі в G2G-галузі, щоб така діяльність не виглядала корупційною і не переслідувалася.
«Це питання процедур. Якщо лобізм де-факто існує, а законодавства немає, він завжди буде корупційним. Це не означає, що після того, як закон буде прийнятий, не буде корупції паралельно з лобізмом. Але якщо закону не буде, то крім корупції нічого не буде», - сказав він.
Присутня на круглому столі народний депутат Тетяна Циба (фракція «Слуга народу») зазначила, що лобізм по суті своїй є ринком. Тому потрібно законодавчо прописати чіткі прозорі і чесні правила діяльності на цьому ринку, обмеження і створити перелік організацій, які цією діяльністю займаються.
«Як на мене, то питання узаконення лобізму - абсолютно нагальне і актуальне питання, тому що люди, які працюють в Україні, усі PR-служби, прес-служби, люди, які працюють у державних органах та мають відділи зв'язків з громадськістю, розуміють , що лобізм як явище існує. А тому все, що існує, але не узаконено, викликає нерозуміння суспільства, яке вважає, що це щось погане. Водночас воно дає деякий простір для зловживань», - сказала вона.
При цьому депутат висловила надію, що парламент нинішнього скликання ухвалить до кінця своєї каденції один із законопроектів про лобізм.
Співавтор одного із законопроектів про лобізм, народний депутат Сергій Власенко (фракція «Батьківщина») зазначив, що ухвалення подібного законопроекту просто необхідне українському суспільству, щоб воно знало, хто чиї інтереси відстоює. Крім того, прийняття закону про лобізм передбачає не тільки реєстрацію реєстрів лобістів і подачу ними офіційних звітів про свою діяльність, а й сплату податків.
«Якщо ми якусь частину людей витягнемо з чорної зони і переведемо в світлу зону, то це вже позитивний крок. Ми принаймні почнемо показувати приклад, як воно повинно було працювати насправді ... В нашому законопроекті записано, що не кожна людина називає себе лобістом. Щоб стати лобістом, ви маєте знаходитися у відповідному реєстрі. Якщо ви перебуваєте в цьому реєстрі і обговорюєте якесь питання, то ви на це можете посилатися, а не просто сіли з чиновником, пропонуєте йому хабар, а потім говорите, що ви лобіст», - сказав він.
Заступник міністра юстиції з питань європейської інтеграції Валерія Коломієць звернула увагу учасників обговорення, що в разі ухвалення закону потрібно чітко прописати, хто буде займатися веденням відповідного реєстру лобістів і за рахунок якого фінансового ресурсу.
«У сьогоднішній команді Міністерства юстиції немає якогось бачення про те, що ми б не хотіли вести цей реєстр. Але об'єктивно необхідно виходити з того, що, якщо його веде не Міністерство юстиції, то потрібно зрозуміти, що це за організація має бути, за рахунок чого вона має фінансуватися, як це має виглядати», - сказала вона.
До участі в обговорені були запрошені:
Тетяна Циба – народна депутатка України, член депутатської фракції ПП "Слуга народу"; Василь Мокан - народний депутат України, член депутатської фракції ПП "Слуга народу"; Сергій Власенко – народний депутат України, Член депутатської фракції політичної партії ВО "Батьківщина"; Олег Макаров - народний депутат України, член депутатської фракції ПП "Голос"; Валерія Коломієць- Заступник Міністра юстиції України з питань європейської інтеграції; Георгій Зубко - заступник генерального директора з комерційної діяльності аеропорту "Бориспіль"; Дмитро Марунич - відомий експерт в сфері економіки та державного управління; Павло Кутуєв - український політичний експерт, професор; Юрій Гаврилечко - засновник Аналітичного кластеру «Українська фабрика думки», аналітик, економічний експерт.
Як повідомляв УНІАН, у лютому цього року в парламенті було зареєстровано законопроект №3059 "Про державну реєстрацію суб'єктів лобізму та здійснення лобізму в Україні". У тому ж місяці в Раді зареєстрували законопроект №3059-1 "Про лобізм".
У березні цього року в парламенті зареєстрували законопроект №3059-2 "Про правове і прозоре регулювання діяльності з лобізму". Також у березні зареестрували законопроект №3059-3 "Про лобістську діяльність".
Лобізм - вид діяльності, що полягає в просуванні інтересів окремих організацій і різних груп шляхом цілеспрямованого впливу на законодавчі та виконавчі органи державної влади.
