Експерти обговорили недоліки щодо норм, які стосуються запровадження електронного голосування.
У заході взяли участь: Юлія Кириченко – співголова Ради Коаліції Реанімаційний Пакет Реформ; керівниця проєктів з питань конституційного права Центру політико-правових реформ; Ігор Коліушко – голова правління Центру політико-правових реформ; Денис Ковриженко – експерт з питань виборів та референдумів; Ольга Айвазовська – голова правління Громадянської мережі ОПОРА.
Київ. 11 червня. УНІАН. Президентський законопроект про всеукраїнський референдум не містить норм щодо ініціативи про зміну території.
Про це на прес-конференції в УНІАН сказала співголова Ради Коаліції Реанімаційний пакет реформ, член правління Центру політико-правових реформ Юлія Кириченко.
Вона зазначила, що зараз ведеться багато розмов про те, що нібито законопроектом допускається референдум щодо зміни території.
Але, за словами експерта, ці побоювання не мають підстав. «Тут не треба боятися, бо тут передбачено, що має бути міжнародна угода за міжнародними правилами, укладена на вищому рівні. Далі цей закон про ратифікацію має ухвалити парламент і лише після того закон про ратифікацію виноситься на схвалення всеукраїнського референдуму», - наголосила вона і підкреслила, що питання щодо зміни території, наприклад, за народною ініціативою не може виноситися на референдум.
Кириченко наголосила, що позитивним в законопроекті є те, що референдум має відбуватися виключно з одного питання, бо винесення багатьох питань на референдум, і, зокрема, поєднання його з виборами дуже часто використовується для маніпуляцій.
Також вона наголосила, що законопроектом пропонується встановити кворум – референдум вважається таким, що відбувся, якщо прийшли щонайменше 50% виборців.
Своєю чергою, голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко наголосив, що в законопроекті «коректно визначено предмет всеукраїнського референдуму».
За його словами, на всеукраїнський референдум можна виносити питання, які прямо передбачені Конституцією України: затвердження закону про внесення змін до розділів І, ІІІ, XIII Конституції України (такий референдум призначає президент України) та зміна території України (такий референдум призначає Верховна Рада).
Також президент України проголошує всеукраїнський референдум за народною ініціативою з питань загальнодержавного значення або щодо скасування законів чи їх окремих положень. Експерт наголосив, що на референдумі не можна ухвалювати новий закон, а тільки скасовувати чинний закон або окремі його положення.
«Не означає розгляд і ухвалення цього закону втілення якихось планів про проведення якогось референдуму. Я особисто не бачу ніяких підстав для проведення референдумів в Україні в найближчий період. Тому краще закон прийняти тоді, коли на горизонті не видно нічийого інтересу до проведення якогось референдуму», - вважає Коліушко. Він додав, що це унеможливлює написання законопроекту під конкретних людей і конкретну ситуацію.
Голова правління Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська наголосила, що для проведення референдуму має бути зібрано три мільйони підписів у не менш ніж в двох третинах регіонів. За її словами, це є запобіжником від винесення на референдум питань, які цікавлять якусь окрему групу людей.
Також Айвазовська зазначила, що відповідно до законопроекту, проведення референдуму фінансується виключно за державні кошти, на його організацію може витрачатися до 2 млрд грн. Законопроектом встановлено обмеження фонду на фінансування груп «за» чи «проти» питання, яке виноситься на референдум. Вона зазначила, що йдеться про 20 тисяч мінімальних зарплат – «сьогодні вона складає 4723, то це близько 94,5 мільйонів».
Айвазовська наголосила, що в законопроекті є дуже небезпечна норма про надання права Центральній виборчій комісії визначати порядок електронного голосування, і закликала до другого читання «зняти цю норму в такому формулюванні». Також вона повідомила про ініціативу розробити окремий законопроект про електронне голосування, яким унормувати всі процедури. Водночас експерт нагадала, що питання виборів і референдумів регламентується виключно законами, а не підзаконними актами, які буде ухвалювати ЦВК.
Експерт з питань виборів та референдумів Міжнародної фундації виборчих систем Денис Ковриженко зазначив, що президентський законопроект дає можливість проводити демократичний референдум.
Водночас він зазначив, що в документі є недоліки, які необхідно усувати в ході його ухвалення, і додав, що в проекті закону процедура електронного голосування визначена вкрай рамково і може породжувати низку ризиків.
За словами Ковриженка, спробам впровадження електронного голосування має передувати змістовна публічна дискусія за участю всіх зацікавлених сторін, у межах якої мають оцінюватись не лише переваги такого способу голосування, але і його потенційні недоліки і загрози. «Для мінімізації можливостей для зловживань та маніпуляцій закон має максимально чітко регламентувати відповідну процедуру, а сама вона має базуватись на міжнародних стандартах та найкращих практиках», – наголошує Ковриженко.
