Експерти зазначили: замість того, щоб злочинців притягати до відповідальності, поліція і прокуратура абсолютно відсторонилися від цього.
Київ. 23 вересня. УНІАН. В Україні щодня стається щонайменше одна незаконна дія в реєстрах - Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.
Про це свідчать представлені в агентстві УНІАН результати дослідження, яке проводилось журналістами Центру журналістських розслідувань "Наші гроші" протягом восьми місяців.
"Останні вісім місяців ми активно співпрацювали по аналізу захисту власності, аналізу ситуації в країні, яка стосується захисту власності, відновлення порушених прав власників. А також тенденцій, які існують в нинішній політичній ситуації в країні, і тих рішень, які приймають так звані нові політики, і це відображається на інтересах власників", - зазначила генеральний директор громадського об'єднання "Бізнес-Варта" Ольга Матвєєва.
Вона додала, що в першу чергу при аналізі експерти звертали увагу на роботу Міністерства юстиції та Колегії з розгляду скарг при Мінюсті.
Присутній на прес-конференції журналіст видання "Наші гроші" Олексій Шалайський зазначив, що проводячи дослідження, журналісти хотіли подивитися тенденцію щодо рейдерства в Україні і наслідків за такі дії.
"Загалом можна сказати, що зараз рейдерство в країні приблизно виглядає таким чином. Якщо порівняти це з крадіжкою в тролейбусі: ти вкрав гроші, то хоча б на кілька днів, але тебе можуть посадити у в’язницю. А якщо б це було рейдерство, то це виглядало би так: вкрав гроші – подавай в суд на цю людину, яка вкрала гроші, щоб вона їх повернула", - сказав Шалайський.
"Це доходить до абсурду – замість того, щоб злочинців притягати до відповідальності, хоча б "наздоганяти", то поліція і прокуратура є абсолютно відстороненими від цього. Вони не знають, як це робити, і максимум, що вони можуть довести – це те, що нотаріус або реєстратор десь помилився і "випадково" не там проставив підпис, або "випадково" не помітив відсутність якогось документа і "випадково" комусь відписав 100 гектарів землі", - додав журналіст.
В свою чергу, журналістка Центру журналістських розслідувань "Наші гроші" Алина Стрижак зазначила, що якщо б в Україні працювала судова система і правоохоронні органи, то функції існуючої антирейдерської колегії при Мінюсті можливо були б не потрібні. Та оскільки робота цих структур не є досить ефективною, то робота колегії є вкрай актуальною, а її функції мають бути розширені.
"Ми дослідили, що в Україні щодня стається щонайменше одна незаконна дія в реєстрах . Ми промоніторили понад 2 тисячі рішень Антирейдерської колегії і її філій, без урахування повторних", - сказала вона, додавши, що станом на початок вересня 2021 року у Мін'юсті оприлюднили інформацію щодо рішень по понад 72% скарг.
Стрижак повідомила, що 416 скарг, тобто, 24,5% із оприлюднених, задовольнили. Це означає, що рішення реєстраторів у всіх випадках скасували. Не всі з цих порушень можна назвати "підтвердженим рейдерством". Наприклад, кілька десятків скарг стосуються реєстрацій права власності на МАФ чи право оренди на 2 роки, які не підлягають реєстрації, або ж йдеться про якусь технічну помилку. Тому правильніше вживати формулювання "незаконні дії в реєстрах", пояснила експерт.
Утім, у 269 випадках реєстраторам блокували або й анулювали доступ до реєстрів за грубі порушення. 325 із анулювань, блокувань та скасувань стосувалися реєстрацій, вчинених із вересня 2019 року, тобто, з часу, коли в Мін’юст прийшла нова команда.
Стрижак зауважила, що загальна кількість реєстрацій в реєстрі речових прав та юросіб щороку сягає понад 6 млн. Сумнівних реєстрацій зафіксовано більше в Державному реєстрі речових прав - 201 анулювання та блокування. В Єдиному реєстрі юросіб - 68 блокувань та анулювань.
Експерти вважають, попит на вирішення "навколорейдерських" проблем більший, ніж можливості Міністерства юстиції. Осіб, у яких проблеми з реєстраціями, до відомства звертається декілька тисяч в рік. Тому потрібно внести низку змін до нормативно-правових актів і розширити функції колегії.
Юрист "Бізнес-Варта", адвокат "Юридична компанія "Капітал" Анна Калинчук зазначила, що першим загальноутворюючим кроком до необхідних змін у законодавство має бути Стратегія захисту власності та бізнесу, що включає "дорожню карту" покрокових перетворень, змін та вдосконалення на рівні ключових міністерств – Міністерства юстиції, Міністерства внутрішніх справи, Міністерства економіки, Міністерства цифрової трансформації, Міністерства інфраструктури – щодо посилення захисту власності та бізнесу.
"Відштовхуючись від цього, наступні напрямки, які б ми могли виділили, умовно поділяються на кримінально-правовий напрям, напрям реєстрації і нотаріату, напрям точкових змін. Наприклад, як в закон про кооперацію або в закон про товариства з обмеженою відповідальністю і різні інструкції", - додала юрист.