закон про мову
Члени асоціації виступають за скасування норми закону, що передбачає з 2022 року обов'язковий випуск накладів всіх друкованих ЗМІ українською мовою, і пропонують запровадити положення, згідно з яким друковані ЗМІ російською мовою продаватимуться на 20% дорожче.
Київ. 27 травня. УНІАН. Українська Асоціація Медіа Бізнесу (УАМБ) просить внести зміни до закону про державну мову.
Про це члени асоціації заявили в ході експертної дискусії на тему: «Закон про мову: як зробити його більш ефективним для держави і зменшити ризики пропаганди російською мовою після закриття частини ЗМІ внаслідок дії норм цього закону», що відбулась в інформагентстві УНІАН.
Як зазначив президент УАМБ Олексій Погорелов, асоціація, яка об'єднує 56 видавничих компаній, що видають понад 250 друкованих та 350 цифрових медіа, наголошує на необхідності врахувати пропозиції та зауваження видавців до закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної".
За словами Погорелова, УАМБ повністю підтримує необхідність та своєчасність ухвалення закону про мову, але є декілька позицій, які видавці просять відкоригувати у зв'язку з прогнозованим скороченням накладів видань та закриття окремих медіа в результаті виконання положень цього закону.
За його словами, зокрема необхідно внести зміни до ст. 25 закону, яка передбачає, що з наступного року всі друковані ЗМІ мають видаватися однаковими накладами українською та іноземною мовами та повинні мати ідентичний вигляд.
В асоціації переконані, що ця норма порушує ратифіковану Україною рамкову конференцію, у якій сказано, що держава не повинна перешкоджати функціонуванню та роботі ЗМІ, які працюють для задоволення потреб представників нацменшин.
Крім того, в УАМБ зазначають, що, згідно з даними соціологічних досліджень, основною мовою спілкування в сім'ях в Україні є українська мова. Водночас російською вдома спілкуються 37% громадян. Обома мовами спілкуються 15% українців. В деяких регіонах України проживають компактні групи носіїв угорської, молдовської, румунської, польської та інших мов. З огляду на це, у перехідних положеннях закону про мову передбачено, що уряд після набрання чинності цим законом впродовж півроку мав подати до парламенту проект закону про мови нацменшин, проте досі цього не зробив. Таким чином нацменшини по суті будуть позбавлені права на отримання будь-якої інформації рідними мовами.
В асоціації також вважають, що найбільш прийнятним інструментом для розвитку української мови, який задовольнить інтереси як медіабізнесу, так і читачів, які звикли споживати інформацію російською, буде внесення змін до Податкового кодексу. Зокрема, члени УАМБ пропонують скасувати нульову ставку ПДВ (яка зараз діє для усіх друкованих ЗМІ) для російськомовних друкованих видань і встановити її для таких видань на рівні 20%. При цьому не запроваджувати з 2022 року норму про обов'язковий випуск 50% накладу будь-якого ЗМІ українською мовою.
"Ми пропонуємо внести поправки до позиції 197.1.25 Податкового кодексу, згідно з якою постачання (передплата) та доставка періодичних видань звільняється від сплати ПДВ таким чином, щоб ця пільга стосувалася тільки видань українською мовою", - сказав Погорелов.
Він також додав, що видавці друкованих ЗМІ готові продавати російськомовні варіанти своєї продукції на 20% дорожче, ніж україномовні, і впевнені, що читач, який звик до російської в улюбленому журналі чи газеті, готовий буде платити дещо більше.
Як повідомляв УНІАН, 25 квітня 2019 року Верховна Рада ухвалила закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної", його положення впроваджуються поетапно.