Опитані громадяни України воліли бачити, аби наступний президент України був схожий на таких відомих політиків минулого як Вінстон Черчилль, Маргарет Тетчер або Голда Мїр.
Громадяни України, які брали участь у дослідженні, висловили думку, що бажають бачити наступним президентом держави досвідченого політика з міжнародним досвідом, готовим бути гнучким та за потреби йти на компроміси. Опитування продемонструвало, що приналежність до лав Сил оборони України не обов’язково може допомогти потенційному кандидату отримати перемогу на виборах.
Про це йшлося у пресцентрі УНІАН під час круглого стіл: "Сьомий Президент України: електоральний портрет ідеального лідера".
Як зазначив голова Центру досліджень політичних цінностей Олесь Доній, який був модератором круглого столу, дослідницька компанія "Active Group" зробила розумний підхід до проведення дослідження, бо увага зосереджується не на конкретних персоналіях, які можуть бути кандидати в президенти, а на ключових якостях потенційного сьомого президента, якого хочуть бачити українці.
Результати дослідження електорального портрету якостей лідера
Засновник дослідницької компанії "Active Group" Андрій Єременко зазначив, що опитування містить 16 запитань щодо бачення українцями бажаних якостей майбутнього, сьомого президента України. Загалом було опитано одну тисячу респондентів - чоловіків і жінок віком від 18 років. Учасники дослідження самостійно заповнювали онлайн-форму для надання відповідей на питання. Польові роботи були проведені 7 лютого 2026 року.
Зокрема, у респондентів запитали думку щодо сьомого президента України: він має бути досвідченим політиком чи новатором зі свіжими ідеями?
Як засвідчують результати опитування, 25,8% опитаних вважають, що наступний президент має бути "швидше досвідченим політиком", 24,7% - "однозначно досвідченим політиком", 19,2% - "швидше новатором", 12,7% - "однозначно новатором".
Як пояснив Єременко, українці "новаторів не хочуть, а хочуть досвідчених політиків".
Також опитування засвідчило, що українцям більше імпонує особистість, яка має більше міжнародного досвіду, аніж локального. Українці більше віддають перевагу індивіду, який не заплямований у скандалах (цей варіант обрали 42,5% опитаних).
До того ж, учасники опитування відповіли, чи повинен сьомий президентлегко змінювати свою позицію, враховуючи аргументи і обставини, чи принципово відстоювати свою точку зору?
Відповіді респондентів засвідчили, що 29,1% поділяють думку, що наступний президент повинен "швидше змінювати позицію", а 25,4% вважають, що він має "швидше відстоювати свою точку зору".
Окремо 44,2% опитаних вважають, що майбутній президент має бути готовим "швидше йти на компроміси". Але лише 8,1% висловлюють переконання, що сьомий президент має відстоювати однозначну принциповість.
Разом з тим, 20,6% опитаних вважають, що президент повинен однозначно дотримуватись чіткої програми дій, а решта думає, що президент має бути готовим демонструвати "ту чи іншу гнучкість".
"Він має бути чуйною людиною чи раціоналістом? І ми бачимо, що він має бути раціоналістом. Тобто цих емоційних, які от рубашку на собі рвуть, люди принаймні кажуть, що не хочуть", - додав Єременко.
Водночас, відповіді майже розділилися десь посередині у питанні, чи має бути сьомий президент бізнесменом. "Але однозначно успішний бізнесмен - тільки 7,6%. Решта все ж таки хочуть не тільки бізнесмен", - сказав Єременко.
Також респонденти відповіли, чи повинен сьомий президент бути вихідцями із лав ЗСУ, Сил оборони або з цивільного сектору?
"І ми бачимо, що однозначно з Сил оборони - тільки 10,3%... Так само однозначно тільки з цивільного сектору 15,8%... Тобто участь в Силах оборони дає плюс, але не гарантовану перемогу", - сказав Єременко.
Дослідження показало, що сьомий президент повинен бути людиною, яку поважають на Заході.
При цьому, респондентам запропонували перелік відомих політиків, які можуть бути більше схожими на того, ким має бути сьомий президент України. Учасники опитування могли обирати кілька варіантів відповідей.
Найбільше українцям імпонують прем’єр-міністр Великої Британії під час Другої світової війни Вінстон Черчилль (26,7%), прем’єр-міністр Великої Британії (1979–1990) Маргарет Тетчер (25,4%), прем’єр-міністр Ізраїлю (1969–1974) Голда Меїр (15,3%), президент США (1981–1989) Рональд Рейган (13,6%), перший прем’єр-міністр Сінгапуру (1959–1990) Лі Куан Ю (13,1%), президент США (1933–1945) Франклін Рузвельт (9,2%), президент Франції (1959–1969) Шарль де Голль (7,9%) та інші.
"Ми бачимо тут більше на перших місцях людей, які мають таку репутацію достатньо жорстких лідерів", - сказав Єременко.
Думки українців щодо образу президента можуть змінюватися
Своєю чергою, як вважає головний редактор видання "Політарена" Вікторія Плотнікова, виборів в Україні може не бути дуже довго.
"Ми досліджували тенденцію на сьогодні, тому що та тенденція, і образ президента, який буде вже ближче до виборів - може кардинально змінитися. Це процес, який триває. Чим довше триватиме ця війна, на жаль, тим (більше) українці можуть абсолютно протилежні думки висловлювати. Зараз в них думка така, наприклад в тих, хто брав участь в опитуванні. Потім, перед виборами, думка може бути зовсім інша", - переконана Плотнікова.
Як українці голосуватимуть на реальних виборах.
Як зазначає політолог, політичний консультант Володимир Фесенко, він критично ставиться до тематики ідеальних кандидатів, бо це не працює на реальних виборах, але ця нормативна модель потрібна для того, щоб відчути настрій виборців, чого вони прагнуть.
"Вибирати будуть не ідеального кандидата. Вибирати будуть конкретну людину. І, наприклад, "ноунейм" (no name) – у людини, яка не невідома, жодних шансів. У нас будуть на виборах "ноунейми", жоден "ноунейм" не буде мати жодного шансу на виборах. Вибір буде обмежений", - переконаний Фесенко.
При цьому, на думку політолога, вкрай малоймовірно, що вибори в Україні відбудуться в цьому році.
"Що б там не казали, поки буде продовжитись війна, маловирогідно, що вибори відбудуться. І вибори під час війни - неможливі. Однак, якщо раптом от домовляться про мирну угоду, відбудуться вибори, то вибирати будуть не між ідеальними кандидатами… Навпаки, вибирати будуть між неідеальними кандидатами", - наголошує Фесенко.
Він вважає, що всі відомі політики, потенційні кандидати не будуть сприйматися як ідеальні кандидати, а навпаки, "будуть свої претензії і суспільство буде фрагментоване в цьому сенсі".
Також політолог додав, що якщо буде другий тур виборів, то виборці керуватимуться зовсім іншою логікою.
"В другому турі виборів президентських виборів голосують не "за", а "проти" одного з кандидатів. І тут якраз прямо протилежна мотивація: хто не подобається, кого ми вважаємо неприйнятним. Дуже часто працює принцип не дуже добрий, але він працює - менше зло. От кого вважають меншим злом. Це не дуже добре. І це в нашій історії дуже часто було пасткою і, скажімо так, сприяло не зовсім, можливо, правильному вибору, але тим не менш, от ця логіка, вона працює", - підкреслив Фесенко.
Чи може військовий з фронту стати президентом.
Окремо Фесенко звернув увагу, що цікаве питання, який кандидат в президенти може бути більш привабливим: військовий чи не військовий?
"І насправді, це буде одне з ключових питань, один з ключових мотивів на цих виборах. Я вам скажу, і це дослідження, за що дякую, воно підтвердило - cтереотип, який у нас був ще два роки тому, що "обов'язково проголосують за військову людину", він не працює", - вважає Фесенко.
Політолог зазначає, що в українському суспільстві нині немає єдності щодо ставлення.
"Частина суспільства принципово буде голосувати за військову людину, а частина навпаки - принципово буде голосувати не за людину в пікселі. І це тому, що вони не хочуть продовження війни. Інша річ, що війна залежить не від нашого бажання миру чи продовження війни. Вона залежить від того, чи будуть проти нас воювати, і що нам треба захищатися. І отут теж буде великий суспільний розрив", - відзначає Фесенко.
За його словами, свідома частина суспільства, меншість суспільства, але більш активна і більш раціональна, буде розуміти, що "навіть якщо буде мир, нам треба буде готуватися до війни".
"І тому погоджуюсь, що попит на людину, яка може бути, скажімо так, ефективним головнокомандувачем, цей чинник має бути дуже важливим. Інша річ, що це не буде можливим мотивом для значної частини виборців", - відзначив Фесенко.
Чи можливі вибори під час війни.
Своєю чергою, політтехнолог, засновник "GAIDAICOM" Сергій Гайдай звернув увагу на поширену думку, що вибори під час війни неможливі. Він не погоджується з цим твердженням, бо для проведення виборів має бути політична воля у владі.
"Добре, вас переконали. Причому переконали психологічно. Повірте мені - технологічно це можливо", - наголосив Гайдай.
Він пояснив, що якщо дотримуватися підходу troubleshooting [усенення несправностей], то технічні завдання можна вирішити дуже швидко.
"Одним із параметрів troubleshooting є ніякого неможливо не існує. І більш того, найбільш сильні рішення саме там, де більшість вважає що це неможливо. Я впевнений, що якщо було б бажання "зверху", вибори під час війни можна було би провести значно більш безпечні, справедливі, ніж ми це бачили на виборах, в яких ми брали участь тоді, коли вони були. Причому, там завжди закидають багато чого - настрої людей, розколи суспільства. Це коли вибори розколювали в суспільстві? Вони тільки їх об'єднували, тому що тобі давали право легітимно проголосувати", - вважає Гайдай.
Утім, засновник дослідницької компанії "Active Group" Андрій Єременко висловив власну думку, чого вибори все ж неможливі.
"Питання в політичній можливості, тому що суто технічно, щоб пройшли вибори, треба, щоб були змінені відповідні закони. Їх має хтось змінити. Хтось має зібратись. Хтось має проголосувати це. І от я, наприклад, не бачу тих людей, які можуть зібратися і проголосувати за всі ці зміни", - вважає Єременко.
До участі в круглому столі у пресцентрі УНІАН були запрошені: Андрій Єременко засновник дослідницької компанії "Active Group"; Вікторія Плотнікова, головний редактор видання "Політарена"; Олексій Буряченко – професор КАІ, президент Міжнародного інституту безпекових досліджень; В’ячеслав Сєргеєв, доктор політичних наук, голова Центру політичного консалтингу "Рання Птаха"; Олег Постернак, політтехнолог, кандидат історичних наук; Руслан Рохов, політтехнолог, керуючий партнер компанії PGR Consulting Group LLC; Олесь Доній, голова Центру досліджень політичних цінностей; Сергій Гайдай, політтехнолог, засновник "GAIDAICOM"; Ігор Шевченко, директор Інституту державної ефективності; Микола Катеринчук, юрист "Катеринчук, Моор і партнери", народний депутат IV-VII скликань; Володимир Фесенко, політолог, політичний консультант; Ігор Рейтерович, керівник політико-правових програм в Українському центрі суспільного розвитку.
