Наша країна підвищила свій рейтинг на 13 позицій.
Київ. 30 квітня. УНІАН. Україна у 2019 році зайняла 26-те місце серед 117 країн світу в міжнародному рейтингу бюджетної прозорості відповідно до критеріїв найбільшої міжнародної мережі дослідників бюджетної прозорості International Budget Partnership, піднявшись на 13 позицій порівняно з попередніми результатами рейтингу у 2017 році.
Як повідомив представник ГО «Центр Ейдос», експерт International Budget Partnership в Україні Володимир Тарнай на прес-конференції в УНІАН, середній рівень бюджетної прозорості у світі становить 45 зі 100 можливих балів.
Індекс бюджетної прозорості розраховується раз на два роки.
«Розраховується індекс з 2008 року, і за 12 років ми можемо констатувати, що бюджетна прозорість у світі виросла приблизно на 20% і цей тренд триває. У 2019 році Україна змогла піднятися з 39-го місця на 26-те місце у світі з 63 балами, і ми переступили той поріг, який показує, що країна публікує досить інформації для проведення публічних дебатів про використання бюджетних коштів», - сказав Тарнай.
Він також зазначив, що за цим показником Україна випередила такі країни як Японія і Південна Корея, тоді як у регіоні Східної Європи наша країна зайняла становище, порівнянне з Польщею і Словаччиною (по 60 балів).
Експерт зазначив, що Україна поліпшила позиції в цьому рейтингу за рахунок збільшення доступності бюджетної інформації шляхом публікації презентації спрощених версій ключових бюджетних документів для ЗМІ та громадськості, підвищення інформативності проекту закону про держбюджет України, зокрема, надання аналізу динаміки доходів і витрат з попередніми бюджетними періодами і публікації паспортів бюджетних програм, а також за рахунок удосконалення висновків Рахункової палати.
«Хронічною для України залишається проблема великої кількості змін до державного бюджету та «пакетна» зміна інших законів через зміни до держбюджету. Також є ще недоліки. Необхідно публікувати більше інформації про аналіз сценаріїв, на основі яких будується бюджет, а також деталізувати інформацію про держгарантії. Також не вистачає висвітлення зв'язку між пропонованими витратами і очікуваними результатами», - додав експерт.
За словами присутнього на заході голови Рахункової палати Валерія Пацкана, таку складову рейтингу як нагляд Рахункової палати за бюджетним процесом оцінено у 83 бали, що значно вище за загальний результат України в 2017 році (78 балів) і свідчить про те, що Рахункова палата в Україні забезпечує достатній нагляд за бюджетом.
«Підвищення рейтингу стало можливим завдяки тому, що у 2018 році вперше за 22 роки діяльності Рахункової палати проведено зовнішнє оцінювання її функціонування фахівцями Національного аудиторського офісу Великобританії. Це допомогло нам зрозуміти, що саме ми повинні змінити для підвищення якості роботи Рахункової палати. На основі результатів функціональної оцінки напрацьовано і затверджено стратегію розвитку Рахункової палати на 5 років», - зазначив Пацкан.
Також він наголосив, що рекомендації Рахункової палати виконуються об'єктами аудиту в середньому на 60-65%.
«На 60-65% виконуються рекомендації Рахункової палати, якби вони виконувалися більше, то ми б мали іншу картину, і Україна б зайняла іншу позицію в цьому рейтингу», - додав Пацкан.
У свою чергу, за словами екс-міністра фінансів Оксани Маркарової, яка також була присутня на прес-конференції, Україна має одну з ключових переваг - закон "про відкритість використання публічних коштів" - це інструмент, який дає українцям змогу в онлайн-режимі відстежувати на порталі spending.gov.ua, рух і обсяг коштів з державного та місцевого бюджету, що також дало змогу поліпшити позиції нашої країни в цьому рейтингу.
Як повідомляв УНІАН, у 2017 році Україна зайняла 39-те місце серед 115 країн світу в міжнародному рейтингу бюджетної прозорості відповідно до критеріїв найбільшої міжнародної мережі дослідників бюджетної прозорості International Budget Partnership.
Довідка УНІАН. Open Budget Index - єдиний у світі рейтинг бюджетної прозорості, який за єдиною методологією аналізує бюджети 117 країн і складається незалежними експертами раз на два роки. Методологія включає оцінку 109 індикаторів у восьми ключових документах і охоплює діяльність парламенту, Казначейства, Міністерства фінансів та Рахункової палати упродовж бюджетного процесу.