Керівництво НПП "Голосіївський" сподівається, що місцева влада підтримає збільшення до 20% площі парку, на якій буде мінімізовано втручання людини.
Київ. 2 лютого. УНІАН. У Києві екологи та активісти наполягають на розширенні заповідної зони національного парку "Голосіївський".
Про це на прес-конференції в УНІАН заявив директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко.
Він підкреслив, що потреба у цьому викликана необхідністю захистити природні території від вирубок, які можуть призвести до повного знищення природних лісових зон та біорізномаїття території, подальшого погіршення екології, умов проживання в умовах нинішніх змін клімату.
"За кліматичних змін нам треба, перш за все, думати про те, як будемо жити в спеку. Щоб нормально жити в спеку, потрібні зелені насадження. Причому багато зелених насаджень, величезними площами", - наголосив Борейко.
Він зазначив, що обстеження лісогосподарств, які входять до території національного парку, показало, що у 2002-2015 роках через санітарні рубки на територіях було знищено популяції рідкісних рослин. Як підкреслив Борейко, навіть санітарні рубки в межах території не можна допускати, оскільки ці ліси мають величезну кліматичну, екологічну, рекреаційну, наукову цінність.
"Біологічне різномаїття заповідної зони в 2-10 разів яскравіше, багатше, ніж ті місця, де проводяться систематичні рубки. Тобто ми бачимо, якщо будемо проводити ці рубки і в наступних роках, то просто цей ліс втратить цінність", - зазначив еколог.
За словами Борейка, зараз заповідна зона, тобто зона, де рубати не можна, складає 12,9% території національного парку "Голосіївський". Зокрема, це територія заказника "Лісники".
"Все інше – або господарська зона, де можна рубати як завгодно, і так звана рекреаційна зона, де теж можна проводити рубки… Тому я підтримую пропозицію наших громадських організацій, національного парку "Голосіївський", що треба добитися, щоб хоча б 20% парк мав заповідну зону. Тим паче, у нас є закон", - сказав Борейко.
Директор Національного природного парку "Голосіївський" Андрій Хрутьба зазначив, що створення заповідної зони на 20% території - це мінімум, який має бути по закону про природно-заповідний фонд.
"Йдеться про мінімізацію втручання людини, щоб природа могла сама відновлюватися. У нас є майже 11 тис. га – територія наша, але з них ті, що надані безпосередньо в постійне користування, – 1 тис. 800 га, або 17%. Тобто менше ніж 20%. Інша територія – це не наша відповідальність, це землі інших землекористувачів, а ми можемо лише їм радити чи збільшувати-зменшувати", - сказав Хрутьба.
За його словами, наразі є пропозиції розширити заповідні зони парку за рахунок лісів Конча-Заспи, Пуща-Водиці, Святошинсько-Біличанського лісу та прилеглої до заказника "Лісники" території.
Хрутьба додав, що перемовини щодо цього тривають з відповідними комунальними підприємствами – землекористувачами.
"Є куди рухатись, є куди збільшувати. І сподіваюсь на підтримку місцевої влади", - наголосив він.