Експерти Українського інституту майбутнього також розповіли про міфи про події у Казахстані.
Київ. 10 січня. УНІАН. Експерт з питань міжнародної політики Українського інституту майбутнього Ілія Куса прогнозує, що ситуація в Казахстані навряд чи суттєво вплине на ситуацію довкола України.
Таку думку він висловив під час круглого столу в УНІАН на тему: "Наслідки Казахстану: чи справді Україна отримала передишку в протистоянні з Росією".
Він зазначив, що на сьогодні ситуація в Казахстані "по суті, стабілізувалася".
"Протестів масштабних вже немає, ситуацію в місті Алмати силовики казахстанські, в основному, власне, і зачистили, можна так сказати, взяли під контроль", - сказав Куса.
На його думку, ситуація в Казахстані суттєво не вплине на Україну.
"Ситуація в Казахстані навряд чи суттєво вплине на ситуацію навколо України. Не потрібно очікувати того, що Росія відволіче свої ресурси від України. Власне, цього вже не сталося. Ми не бачили жодних змін навколо України. Кількість російських військ біля наших кордонів не зменшилася. Військово-політичний тиск Росії на Україну не зменшився. Переговори зі Сполученими Штатами Росії жодним чином не змінилися і продовжуються, і навіть активізувалися", - зазначив він.
Своєю чергою виконавчий директор Українського інституту майбутнього Вадим Денисенко зауважив: "Всі ті військові частини, які стоять по периметру України, - з них ніякої ротації в бік Казахстану чи на якісь інші території не відбувалося. Всі ті війська, які перекидалися до Казахстану, знаходилися у Москві, Іваново, і це не ті частини, які перебувають безпосередньо по периметру кордону з Україною".
На його думку, ближчим часом в Казахстані може відбутися "великий переділ" власності, фінансових і промислових активів.
"Перш за все, тут треба говорити про зменшення ролі сім’ї Назарбаєва і про роль, перш за все, його зятів", - сказав Денисенко.
Крім того, експерт зауважив, що протягом останніх днів, починаючи з 5 січня, з’явилося багато міфів щодо подій в Казахстані. Денисенко відзначив три з них, які, на його думку, є найвизначальнішими.
"Перший, великий міф, який продовжують тиражувати, перш за все, російські ЗМІ і не тільки російські ЗМІ, - це історія про велике зовнішнє втручання в казахську історію. З’явилася величезна маса історій про ваххабітів, які захоплювати цілі міста…", - сказав Денисенко.
Другим "великим міфом" він назвав історію про "проамериканського президента Токаєва".
"Насправді, ніколи в житті Токаєв не був проамериканським президентом. І треба розуміти, що протягом останніх двох років насправді ситуація в Казахстані була більш ніж сприятливою для Російської Федерації, для російського бізнесу… Росіяни зацементували ситуацію з атомною галуззю, і з видобутком урану. І тому говорити про те, що був нібито проамериканський президент Токаєв, який змушений був звернутися до росіян, - це абсолютно не витримує жодної критики", - пояснив експерт.
Він наголосив, що "був президент Токаєв, який був "рукоподаваним" на Заході, і це було дуже важливо для Назарбаєва".
"Третій "великий міф", про який не стомлюються говорити російські ЗМІ і достатньо багато українських ЗМІ, полягає в тому, що все це вигадували в Кремлі, і насправді Путін чи ФСБ, чи колективний ГУР якийсь усе це передбачив наперед, і все це була дуже велика спланована акція", - зазначив виконавчий директор Українського інституту майбутнього.
За його словами, з тієї інформації, яка доступна на сьогодні, можна зробити висновки, що росіяни змогли "дуже активно включитися на останній фазі і повністю переграти ситуацію у своєму руслі…".
"Змогли активно підключити ОДКБ і насправді виграли кінцівку цієї гри", - підкреслив експерт.
Як зазначив Денисенко, говорити про те, що "ця акція була спланована в Кремлі, і там все було просто розписано похвилинно чи погодинно, як дехто почав говорити, - це виглядає як певна міфологія".
Куса також зауважив, що "немає жодної інформації, яка б підтверджувала ще один напівміф про те, що нібито введення військ ОДКБ - це окупація чи ще якась силова акція з боку Росії".
"Не варто про це говорити, це некоректно, по-перше. По-друге, все-таки треба розуміти, що в Казахстані була ситуація не розвалу країни… А все-таки це було суверенне рішення центральної влади. І це не російські війська, а все-таки сили ОДКБ, які мають конкретний мандат", - сказав Куса.
Він висловив думку, що "скоріш за все, ці сили не будуть якимось плацдармом для початку якогось захоплення росіянами Казахстану".
"По-перше, це не має для них сенсу. По-друге, скоріш за все, якщо вже й говорити про посилення російської присутності в Казахстані і в Центральній Азії, - це може статися, але з часом і не на базі ОДКБ. Їм набагато простіше домовитися про це у двосторонньому форматі з казахською владою, аніж якось намагатися креативно переосмислити мандат ОДКБ і залишити його там навічно", - зазначив експерт.
Він додав, що теоретично могло би йтися, наприклад, про пропозицію відкриття військової бази з російським контингентом.
Крім того, Куса припустив, "протистояння між командою президента Токаєва і оточенням екс-президента Назарбаєва, яке було основним сюжетом, по суті, в цих протестах… цей сюжет продовжиться".
"Були зроблені певні кадрові рішення, прибрані ключові люди з оточення Назарбаєва в силових структурах і в державному апараті. Але оточення Назарбаєва, його родина все таки зберігають значний контроль над бізнесом і над економікою. Якщо брати нафтогазовий сектор, то найбільші казахстанські компанії все ще контролюються оточенням Назарбаєва, його людьми", - пояснив експерт.
Як повідомляв УНІАН, масові акції протесту, спровоковані зростанням цін на скраплений газ, почалися в Казахстані 2 січня. Пізніше громадяни почали вимагати відставки президента, уряду, введення демократичних змін.
Під час акцій правоохоронці застосовували силу до протестувальників.
Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв відправив у відставку уряд, зняв з посади голови Ради безпеки свого попередника Нурсултана Назарбаєва і пообіцяв задовольнити частину вимог активістів.
Також Токаєв оголосив, що буде діяти жорстко і запровадив режим надзвичайної ситуації по всій країні. У ніч на 6 січня почалися грабежі, після чого він оголосив про початок "антитерористичної операції" і попросив допомоги "у наведенні порядку" в Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ). Росія, Білорусь, Вірменія, Киргизстан і Таджикистан відправили своїх військових до Казахстану.
7 січня у зверненні до народу Токаєв заявив, що віддав наказ відкривати вогонь на ураження без попередження.
10 січня в Казахстані оголошено загальнонаціональну жалобу за загиблими під час протестів. Точна кількість загиблих невідома.
Сьогодні, 10 січня, МВС Казахстану повідомило, що з початку акцій було затримано майже 8 тис. осіб.
Також сьогодні Токаєв заявив, що в країні була здіснена спроба держперевороту, але на сьогодні конституційний порядок в країні відновлено.
Він повідомив, що у Казахстані розгорнуто колективні "миротворчі" сили ОДКБ у кількості 2030 осіб і 250 одиниць техніки.
