Чиновники та експерти розповіли, як змусити заморожені активи РФ працювати на Україну
У Європі дедалі частіше лунають тези про ймовірне надання Україні так званого "репараційного кредиту" за рахунок заморожених активів Росії, проте наразі серед європейських держав досі немає одностайності на рахунок можливості надання такої позики.
Представники Офісу президента, МЗС та економісти розповіли, наскільки реальним є надання Україні такого кредиту, чи є на це правові підстави, чим ризикують європейці, та на які потреби можуть бути використані ці кошти під час круглого столу в УНІАН на тему: "Арештовані активи рф: міжнародні правові підстави та перспективи використання на користь України".
Заступниця керівника Офісу президента України Ірина Мудра повідомила, що у разі позитивного рішення за "репараційним кредитом" держава планує використати отримані кошти для фінансування оборонних потреб, відновлення енергетичної інфраструктури та для виплат компенсацій постраждалим.
"Україна повинна мати автономію у визначенні цільового використання цих коштів, адже ми краще знаємо потреби фронту. Частину коштів слід зарезервувати під компенсаційний механізм, щоб створити фінансову подушку для виплати постраждалим", - сказала Мудра.
Поки що проти надання такого кредиту Україні виступили Бельгія та Euroclear. Проте, на думку іноземного експерта Бенджаміна Хілгенстока, вони не мають реального підґрунтя для сумнівів. Він спростував твердження про можливі ризики для фінансової системи Європейського Союзу.
"Перше, що нам потрібно зробити, це сказати Бельгії та Euroclear, що досить цих нісенітниць. Досить розмов про ризик. Оскільки в цьому плані немає ризику, оскільки ми не беремо гроші Росії та ми не беремо гроші Euroclear. Все, що ми робимо, це обмінюємо готівку Euroclear на облігації ЄС", - сказав економіст Бенджамін Хілгенсток.
Експерт Київської школи економіки Джеймісон Файерстоун пояснив, що нова пропозиція щодо репараційних кредитів не забирає готівку у Росії, а використовує готівку банку Euroclear, який зараз утримує заморожені активи. За його словами, пропонується замінити 176 млрд євро готівки Euroclear на облігації, які випустить ЄС або його країни-члени.
"Ми нічого не забираємо ні в Euroclear, ні в Росії. Баланс Росії в Euroclear залишається незмінним, як і баланс Euroclear. Ні в кого нічого не береться", - сказав він.
Так само ризиків не вбачає і експертка "Київської школи економіки" Анна Власюк. Вона пояснила, що Росія не зможе подати позов на країни Євросоюзу у зв'язку із мобілізацією російських активів чи формуванням "репараційної позики" для України.
У свою чергу, професор економіки, експерт з російської економіки Ігор Ліпсіц поділився двома, на його думку, можливими сценаріями, за допомогою яких Росія може заплатити за розпочату війну.
"Для вирішення цієї проблеми є два основні варіанти. Перший - позбавити Росію прав на ці активи і прямо використовувати їх на потреби України. Другий - формально зберегти права Росії на ці активи, але використовувати їх на потреби України. Імовірно, важливіше не стільки прямо покарати Росію, відібравши ЗВР (золотовалютні резерви, - УНІАН), скільки отримати за рахунок цих коштів стійке рясне фінансування армії та енергетики України", - зазначив експерт.
При цьому представник Міністерства закордонних справ України Микола Юрлов сказав, що Україна зможе сформувати загальну суму шкоди, завданої діями РФ, завдяки заявкам до реєстру збитків від осіб, які постраждали. Тоді буде подано позови до міжнародного реєстру збитків та міжнародної компенсаційної комісії.
В експертному обговоренні, яке відбулось під час круглого столу в пресцентрі УНІАН брали участь: Ірина Мудра, заступниця керівника Офісу Президента України (офлайн); Микола Юрлов, представник МЗС України (офлайн); Анна Власюк, "Київська школа економіки" (офлайн); Benjamin Hilegnstock, KSE (онлайн); Jamison Firestone, експерт (онлайн); Alla Poedie, політичний аналітик, юрист, публіцист (онлайн); Ігор Ліпсіц, професор економіки, (онлайн); Володимир Мілов, політекономіст, громадський діяч(онлайн); Elina Ribakova, провідний економічний експерт (онлайн); Інна Попович (модератор), журналіст-розслідувач.
