Під повномасштабної війни політична активність жінок в Україні набула багатовимірного характеру: від посиленої волонтерської та гуманітарної діяльності до системного входження у місцеві ініціативи, органи самоврядування та громадські організації.
Про це свідчать результати соціологічного дослідження "Політична участь жінок в часи війни та відновлення: місцевий та національний рівень", яке було презентовано під час пресконференції в пресцентрі УНІАН.

Як показало опитування, мотивація жінок полягає в необхідності поєднання прагматичних (забезпечення безпеки, допомога сім'ї, відбудова) і ціннісно-політичних мотивів (патріотизм, відчуття відповідальності, прагнення представництва). Водночас, форми активності часто трансформуються одна в одну – волонтерка стає лідеркою громадської ініціативи, а та – кандидатом чи експертом у місцевій раді.
Голова громадської організації "Кременчуцький антикорупційний центр" Оксана Гуйда та психологиня, громадська діячка, фасілітаторка проєкту Олена Нестерова, які презентували дослідження розповіли, що дискусія про майбутнє політичної участі жінок переважно була зосереджена на кількох ключових перспективах: ролі жінок у повоєнному відновленні, очікуваннях щодо їхньої участі в політичному процесі, технологіях та стратегіях залучення, а також системних змінах у суспільстві після війни. Усі групи наголошували на тому, що суспільство переживає процес глибокої трансформації, у якій саме жінки відіграють відіграватимуть дедалі більшу роль.
"В українських громадах існує суперечливий процес: війна розширює фактичні ролі та навантаження жінок, але домінуючий гендерний порядок та фрейми продовжують невидимити їхню політичну суб'єктність, обмежуючи доступ до прийняття рішень та відтворюючи старі бар'єри у нових умовах", - зазначила Оксана Гуйда.
Згідно результатам опитування, загальний настрій учасниць та учасників можна звести до тези: війна радикально змінила межі можливого для жінок, і зміни вже незворотні. Як підкреслила модераторка в одному з інтерв'ю, "це період, коли жінкам доведеться на свої плечі брати дуже багато відповідальності" (Хмельницький). Цей контекст задає рамку всьому дискурсу про майбутнє.
Основні форми політичної активності жінок під час війни: волонтерство та гуманітарна робота; громадська діяльність; участь у місцевому самоврядуванні; неформальні лідерські ролі в громадах, адвокація, інформаційна та онлайн-активність тощо.
"Жінки створюють та керують громадськими організаціями, фокусуються на соціальних послугах, адвокації, місцевих громадах. Громадські організації дають платформу для вираження лідерства", - зауважила Олена Нестерова.
Опитування було проведено громадською організацією "Кременчуцький антикорупційний центр" в рамках проєкту "РУХ_#ЖінкиВідроджуютьУкраїну", за підтримки Представництва Фонду Фрідріха Науманна за Свободу в Україні упродовж липня-серпня 2025 року.
Кількість учасників: 63 ( в середньому 10 на 1 фокус-групу).
Склад фокус-групи: залежить від макрорегіону проведення ФГ-дослідження. Орієнтовно: жінок – 8; чоловіків – 2. З них: жителі обласного, районних центрів – 5; жителі периферії – 3; ВПО – 2.
Географія дослідження: м. Київ, м. Полтава, м. Дніпро, м. Одеса, м. Львів, м. Житомир, м. Хмельницький.