До такого висновку дійшли учасники фахової дискусії "Перезавантаження влади: причини та пріоритети" під час проведення круглого стола по обговоренню низки важливих питань, які охоплюють як внутрішню політику України, так і міжнародну.

Кандидат політичних наук, професор Державного університету "Київський авіаційний інститут", президент Міжнародного інституту безпекових досліджень Олексій Буряченко, коментуючи кадрові ротації в уряді, зазначив, що вдатись до таких кроків президента спонукали безпекові виклики і підготовка до зими, яка не обіцяє бути простою.
"Президент говорить про пріоритети, по яких має формуватися і кадрова політика і функціональна політика нового уряду, і про політичну відповідальність. Бо нині різні швидкості показує президент і виконавча гілка влади: багато зовнішніх ініціатив, домовленостей на рівні лідерів, акцентів на рівні безпеки і оборони, багато домовленостей по захисту інфраструктури перед зимою, але на рівні виконавчої гілки влади маємо провисання. І як на мене це одна із причин, що підштовхнули президента і монобільшість до кадрового оновлення уряду. Тобто перезавантаження уряду зумовлено підготовко до зими і провисанням сектору оборони, особливо з огляду ризиків часткової мобілізації в РФ, загострення ескалаційного періоду під час проміжних виборів у США", - зауважив Буряченко.
Також учасники дискусії не оминули увагою питання звільнення президентом міністра оборони Максима Федорова.
Аналітик, військовий експерт, екс-співробітник Служби безпеки України Іван Ступак: "Людина, яка повинна його замістити має бут на голову, а то і на дві, кращою, ніж він. В найгіршому варіанті - рівною. В протилежному ж випадку ця заміна не матиме жодного сенсу. Я висловлю особисту свою думку. Що змінювати зараз таку людину, яка дійсно зробила величезну кількість справ, домовитися з тими людьми, з якими раніше не виходило домовитися, варто залишити на посаді"
Доктор економічних наук, магістр державного управління та заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень. В’ячеслав Потапенко зауважив, що попри відсутність у найближчому майбутньому виборів, боротьба за владу, тим не менше, триває, і "ми зараз спостерігаємо цей процес. Демократичні традиції реалізуються і зараз. Є якісь мітинги, попри те, що їх складніше організувати, є активність в соцмережах, є інститути громадянського суспільства. Я жумаю, що нові мили, що виростають на цій війні. Нові люди зновиими технологіями, з дронами, з РЕБами, зі штучним інтелетом, вони так чи інакше будуть просуватися у владу і їх вага буде зростати".
Докторка філософії, експертка із зовнішніх і внутрішніх політик; Людмила Покровщук зауважила, що під час війни при кадрових ротаціях важливо звертати увагу не так на персоналії, як на стабільність і дієвість державних інституцій: "Коли ми кожного разу акцентуємо на персоналіях, мені залається, що це невірно. Ми повинні говорити про інституції. Під час війни повинна працювати інституція, і тоді ми можемо говорити про впровадження ініціатив. І не буде залежати, що людина прийшла і пішла, і все змінилося і все не працює. Воно буде працювати, бо це інституція".