Правовий статус лобістів в України потребує чіткої визначеності, зокрема в сфері оподаткування. Держава повинна розробити прозорі правила для всіх учасників галузі і обмежити випадки штучного втручання в діяльність лобістів зі свого боку.
Про це під час конференції в пресцентрі УНІАН, присвяченої обговоренню стану справ у сфері лобіювання в Україні, заявив голова правління Національної асоціації лобістів України Олексій Шевчук.
"Національна асоціація лобістів України молода, нам ще немає року. Але ми зробили фундаментальні речі: ми заснували професію, отримали відповідні внески, правки і коди в класифікаторі професій. Асоціація – це регулятор професії. Лобісти – це самозайнята професія, така сама, як адвокат, нотаріус, аудитор, приватний виконавець. І наша головна задача сьогодні як лобістів – не допустити того, щоб професія стала контрольованою державою або занепала", – каже Шевчук.
Буквально напередодні події Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) випустило роз'яснення свого бачення статусу лобістів в Україні на 43 сторінки. Шевчук вказує, що при цьому ні з ким з лобістів не було обговорень.
"В мене питання до НАЗК. Замість того, щоб внести правки з метою забезпечення безпеки гарантії діяльності лобістів, ми випускаємо роз'яснення, в яких немає відповіді на професійні питання, оскільки дискусії не було", – констатує виступаючий.
Більше того, голова Асоціації вказує на відсутність спільної позиції між державними органами – податковою службою, НАЗК, мінстатистики та мінекономіки.
"Ми маємо, власне, КВЕД 70.21, який говорить про те, що лобісти – це незалежна професія, і ми маємо це донести до податкової служби. Сьогодні Міністерство економіки передало функції кведів Мінстату – цим буде займатися статистика. Ми маємо говорити, що всі органи мають логічно взаємодіяти між собою", – зауважує Шевчук.
За словами Шевчука, голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев провів понад 100 зустрічей з українськими лобістами – проте під час цих зустрічей ніхто не порушив питання щодо оподаткування діяльності лобістів.
" Офіційно вийшли відомості про те, що Гетманцев провів понад 100 зустрічей, тобто лобізм вийшов з тіні. Але ніхто з народних депутатів, тим більше представників комітету оподаткування і митної політики не задав питання: так як оподатковувати діяльність лобістів? Позиція мінстату одна, мінекономіки інша, НАЗК третя, ДПС четверта" – зазначає Шевчук.
Тож голова Асоціації закликав представників держави та галузі до публічної дискусії. Лобісти – це саморегульована професія, держава в їхню діяльність не втручається, нагадує Шевчук. Лобісти вимагають від держави двох головних речей: прозорості оподаткування та гарантій безпеки.
"Сьогодні є закон України про лобіювання. Він діє, він працює і, відповідно, є чітке розуміння, що ми маємо звернути увагу державних органів, що вони не можуть руйнувати новостворену професію. Інакше ми будемо вимушені повідомити Європу, від якої залежать кошти в межах Facility Plan, в межах інших домовленостей, про те, що закон України про лобіювання умисно руйнується, не працює і професію не розвиває", – попереджає Шевчук.
Голова одеського осередку Національної асоціації лобістів України Владислав Гриценюк звертає увагу на те, що діюче законодавство не встановлює особливого режиму податкового регулювання для лобістів. Їхня діяльність для податкової має підприємницький характер, що пов’язано з ризиками.
"Закон про лобіювання залишив без відповіді питання, як саме лобіст має оподатковувати свій дохід і коли у нього виникає обов'язок зареєструватися як фізична особа-підприємець. Закон про лобіювання допускає фізичну особу як суб'єкта лобіювання, але регулярне платне надання послуг створює податковий ризик кваліфікації такої діяльності як підприємницької зі всіма наслідками. Ми не просимо податкових пільг – ми просимо податкової визначеності", – підкреслює Гриценюк.
На його думку, для лобіста краще підходить третя група єдиного податку для ФОП для дотримання всіх загальних вимог податкового кодексу України.
"Третя група зі ставкою 5% від доходу відповідно до статті 293 податкового кодексу та річним лімітом є реалістичною моделлю для більшості індивідуальних лобістів", – каже Гриценюк.
Про глобальний досвід державного регулювання діяльності лобістів розповів голова дніпровського осередку асоціації лобістів Павло Гезь. Ключовою особливістю світової практики лобізму є його прозорість, а не податок, вказує адвокат.
"Держава, яка найразвитіша в лобіюванні – це Сполучені Штати. Тут немає спеціального якогось визначеного законодавства щодо оподаткування саме діяльності лобіста. Тут діє звичайне оподаткування, в тому числі є можливість спрощеної системи оподаткування, яка введена в певних федеральних округах", – розповідає Гезь.
Членкиня асоціації Валерія Голованова зазначає, що діяльність лобістів є близькою до адвокатської та консультаційної, але має свої особливості. Податкова наразі ані визначає її незалежною, ані кваліфікує як ФОП.
"Лобіювання – це інтелектуальна діяльність, у нас є певні стандарти професії. Людина повинна мати вищу освіту для того, щоб здійснювати такий рівень аналітичної роботи і провадити певну діяльність на власний ризик. І це може виникати без певних трудових відносин, оскільки ми працюємо на підставі договору з нашим клієнтом. Ми бачимо, що до податкового кодексу України потрібно включити певні оновлення, які будуть регулювати нашу діяльність", – каже Голованова.
Для зниження ризиків фахівчиня пропонує додати до існуючого КВЕД 70.21 "Діяльність у сфері зв’язків із громадськістю", за яким класифікується діяльність лобістів, ще три: 70.22 "Консультування з питань комерційної діяльності й керування", 82.99 щодо надання інших допоміжних комерційних послуг та 69.10 "Діяльність у сфері права".
Голова вінницького осередку асоціації лобістів Жанна Грушко вказує на те, що наразі податковий кодекс не дозволяє лобістам працювати як самозайнятим особам. Тож до прийняття змін до податкового законодавства лобістам слід бути дуже обережними, оскільки рано чи пізно держава запитає, в рамках яких повноважень вони діяли.
"Виникає питання відповідальності за порушення закону про лобіювання, тобто яким чином суб'єкт лобіювання може відповідати або зобов'язаний звітувати за проведену ним роботу. Що ви отримали, скільки ви отримали, від кого ви отримали, в рамках якої діяльності, яких дій щодо виконання конкретних договорів, ви отримали ці кошти. Тому сьогодні питання оподаткування і якнайшвидше його врегулювання в нашій державі покликане як запобіжник для того, щоб потім суб'єкти лобіювання могли чітко відстояти свою позицію, показати прозорість цієї діяльності, і відповідні надходження, які були отримані за її результатами. І, звичайно, як добросовісний підприємець, який працює в білу, сплатити і наповнити бюджет. Очевидні речі, які сьогодні або замовчуються, або спеціально не визначаються в законодавстві, або просто ігноруються – вони викликають багато питань ", – пояснює Грушко.
Також, Олексій Шевчук ще раз підкреслює, що законодавець не визначає чіткий правовий статус лобіста. Тож бізнес матиме проблему від співпраці з лобістом. А до кожного лобіста, в свою чергу, обов’язково прийде податкова.
Експертка у сфері конфлікту інтересів та стратегічної взаємодії бізнесу і держави Віолетта Суханова звертає увагу на важливість належного документування діяльності лобіста. Для сучасного лобіста недостатньо впливати на формування державної політики – не менш важливо бути здатним підтвердити свою законність кожного договору, кожної отриманої гривні та кожної витрати, пов'язаної з застосуванням методів лобіювання, каже вона.
"Лобіювання як професійна діяльність здійснюється на системній основі та передбачає отримання винагороди або досягнення власного комерційного інтересу. Тому, незалежно від того, здійснюється така діяльність фізичною особою, підприємцем чи юридичним суб'єктом, лобіст є повноцінним учасником господарських відносин. На нього поширюється вимога податкового бухгалтерського валютного законодавства, а також законодавства у сфері фінансового моніторингу. Лобіст фактично несе таку ж відповідальність, як юрист, як адвокат та повинен здійснювати відповідне та належне ведення обліку, документування діяльності як професійний радник", – зазначає Суханова.
Підбиваючи підсумки дискусії, голова асоціації лобістів Олексій Шевчук ще раз закликав владу до публічного діалогу для обговорення питання внесення змін в податковий кодекс щодо лобістської діяльності.
"Гетьманцев задекларував більше всіх зустрічей з лобістами, отже він має більше за всіх бути зацікавлений в тому, щоб було визначено, з ким же він нарешті зустрічається – з громадянами, лобістами, чи з викривачами, чи з корупціонерами. І це я прошу вас зробити офіційно, підготувати лист з проханням спільної зустрічі з представниками осередків Дніпровським, Сумським, Вінницьким", – резюмує Шевчук.
Відповідний лист також буде відправлено і НАЗК.
У пресконференції в пресцентрі УНІАН брали участь:
Олексій Шевчук, голова правління Національної асоціації лобістів України;
Владислав Гриценюк, лобіст, голова осередку НАЛУ в м. Одеса, адвокат, засновник та керівник адвокатського об’єднання "Експонента";
Валерія Голованова, лобістка, членкиня НАЛУ, засновниця та керівниця Інституту бізнес-освіти, членкиня Ради підприємців при Сумській міській раді;
Віолетта Суханова, лобістка, членкиня Етичної ради НАЛУ, експертка у сфері конфлікту інтересів та стратегічної взаємодії бізнесу і держави;
Павло Гезь, лобіст, адвокат, доктор філософії у галузі права, засновник адвокатського об’єднання "ЗакОН", голова осередку НАЛУ в м. Дніпро;
Жанна Грушко, лобістка, адвокатка, голова осередку НАЛУ в м. Вінниця, кандидатка юридичних наук, керівниця "Адвокатського центру Жанни ГРУШКО"