Київ. 4 грудня. УНІАН. Експерти вважають, що Російська Федерація є головним вигодонабувачем у конфлікті в Нагірному Карабаху, оскільки цей конфлікт надає Кремлю необмежені політичні і фінансові можливості в регіоні Південного Кавказу.

Про це в УНІАН сказали учасники прес-конференції, яка була організована громадською організацією «КиївСтратПро» на тему: «Нагірно-Карабахський конфлікт як елемент російського впливу на регіон Південного Кавказу. Роль Росії як головного вигодонабувача конфлікту».

Адвокат, політичний аналітик і сходознавець, політолог-міжнародник, експерт «КиївСтратПро» Андрій Бузаров зазначив, що в Україні немає чіткого бачення щодо питання Нагірно-Карабахського конфлікту, але існують дуже поляризовані точки зору. «Оскільки на сьогодні і упродовж двох місяців позиція українського керівництва власне й не була сформульована», - заявив він.

Бузаров наголошує, що в Україні російський аспект у Нагірно-Карабахському конфлікті практично не досліджувався. На його думку, велика частина аналітиків в Україні вивчала швидше аспекти міжетнічного протистояння, але мало хто професійно розібрався з тим, якими є регіональні наслідки тих подій, що відбулися в регіоні Південного Кавказу.

«Я ризикну зробити припущення, виходячи з того, що ми бачили, - а саме введення російських миротворців. Я не виключаю, що такий сценарій може рано чи пізно повторитися в Україні на Донбасі, а може бути і не на Донбасі, оскільки Росія явно обкатує певні сценарії. Росія явно використовує дестабілізацію на пострадянському просторі як у Білорусі, Киргизстані, в Карабасі і в своїх особистих інтересах», - зазначив Бузаров.

Він зазначив, що незважаючи на підтримку Азербайджану Туреччиною, в регіон Нагірного Карабаху було введено російських миротворців. «Ми побачили фактично розмежування сфер регіонального впливу Туреччини і Росії. Прикро те, що миротворці, як правило, виходячи зі світової практики, вводяться після ескалації. Знайти приклад введення миротворців без ескалації дуже складно», - зазначив аналітик.

Також він не виключає, що в майбутньому зважаючи на багато причин в Україні може статися ситуація, коли Росія скористається вкотре роздробленістю політичних сил в Україні і може ввести в тому чи іншому форматі так званих «миротворців».

Своєю чергою, експерт з внутрішньої і зовнішньої політики, юрист-міжнародник, імміграційний адвокат в Україні, експерт «КиївСтратПро» Арам Асрян вважає, що насправді Росія не зацікавлена ​​в повноцінному врегулюванні конфлікту в Нагірному Карабаху.

Експерт вважає, що насамперед важливо знати передісторію конфлікту в Нагірному Карабаху. Зокрема, він зазначає, що в новітній історії «війна в регіоні почалася не з так званої окупації вірменами якихось територій, а з 1988 року зі звірячих погромів і вбивств вірмен азербайджанцями в азербайджанських містах Сумгаїт, Кіровабад і Баку». Але сам конфлікт у Нагірному Карабаху виник у 1918 році, коли вперше на історичній сцені з'явилася Азербайджанська республіка і без будь-яких підстав почала претендувати на всю територію Бакинської і Єлизаветпольської губерній Російської імперій без урахування реальної демографічної ситуації на цих територіях.

За його словами, сьогодні поширюється безліч помилок щодо суті війни, яка сталася в цьому році. Зокрема, він звернув увагу, що преса Азербайджану заявляє про перемогу цієї країни, а президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган заявляє, що без Туреччини нічого б не вийшло.

«Але практично всі упускають найважливіший аспект всієї цієї історії - роль Кремля. Це означає, що спецслужби Росії спрацювали блискуче. Я хочу поставити питання, якщо Азербайджан переміг, тоді чому сьогодні Нагорний Карабах контролює Росія, а не Азербайджан?», - сказав Асрян.

Тому експерт вважає, що події в Нагірному Карабаху потрібно розуміти як російську спецоперацію. Він стверджує, що влада Росії у своїй політиці задіяла старі напрацювання часів КДБ СРСР, а також радянські методи після приходу до влади більшовиків.

Зокрема, він зазначив, що після радянської окупації і об'єднання Грузії, Вірменії та Азербайджану в Закавказьку соціалістичну федеративну радянську республіку радянський вождь Сталін «починає придумувати всілякі пастки і найвитонченіші конструкції, які служили свого роду бомбами сповільненої дії». Асрян уточнив, що здійснювалася передача територій з різним етнічним складом під адміністративне підпорядкування інших радянських республік. «Аналогічна ситуації з населеним вірменами Нагірним Карабахом, який чомусь не матиме прямого зв'язку з вірменською РСР», - сказав Асрян і додав, що це також стосується території Нахіджеван.

У зв'язку з цим він сказав, що «основна мета такої політики була проста - в разі прагнення будь-яких союзних республік до суверенітету і незалежності, на кожну з них вже були важелі впливу, і саме ці важелі впливу діють і донині».

«Сьогодні російські спецслужби продовжують ту ж саму політику, розпочату Йосипом Сталіним. Це все та ж імперська політика Росії», - сказав він.

Асрян впевнений, що спроби Вірменії та Азербайджану вирішити мирним способом Карабахський конфлікт завжди блокувалися російським керівництвом через агентів і ставлеників.

«Москві вигідно підтримувати конфлікт. Конфлікт це і є мета, оскільки наявність конфлікту надає Кремлю необмежені фінансові і політичні можливості в регіоні. Навіть сьогодні за наявності російських миротворців у Карабаху, конфлікт все-одно не врегульовано, він знову заморожений», - зазначив експерт.

При цьому кандидат політичних наук, експерт з національної та міжнародної безпеки Тигран Авакян вважає, що після введення російських миротворців, вони в регіон Нагірного Карабаху зайшли надовго. Він вважає, що територіальні зміни, які відбулися в регіоні в 2020 році, стали результатом реалізації сценаріїв, написаних Росією і Туреччиною. Зокрема, Азербайджану було здано без бою значну частину території.

При цьому Авакян сказав, що за 45 днів азербайджанська армія і найманці з Іраку, Пакистану, Афганістану, Сомалі та Сирії, які воювали на її боці, з великими втратами відвоювали лише близько 2 тис. кв. км. Він стверджує, що Азербайджан насправді поступився частиною свого суверенітету Туреччині.

За його інформацією, Росія ввела свій контингент чисельністю близько 2 тис. 200 солдатів та офіцерів. «Росія має свою військову базу на цьому етапі в центрі Південнокавказького регіону, і я вважаю, що ця база надовго», - заявив Авакян.

«Я розцінюю цей конфлікт як однозначну тактичну перемогу Росії... Стратегічно, безумовно, це перемога Туреччини (яка посилила свої позиції в регіоні)», - сказав Авакян.

При цьому експерт з внутрішньої і зовнішньої політики, адвокат, юрист-міжнародник, експерт «КиївСтратПро» Кирило Барашков вважає, що Азербайджан програв війну і втратив контроль над Нагірним Карабахом.

«Переможцем у цій сумній етнічної війні вийшла Російська Федерація... Основний урок, який Україна має винести - внутрішня роздробленість, внутрішні конфлікти, внутрішнє напруження завжди породжують інтереси зовнішніх гравців втрутитися в ситуацію, отримати бонуси», - заявив Барашков.

Експерти сходяться на думці, що на Нагірний Карабах чекає доля інтеграції в адміністративно-територіальну і політичну систему РФ.

Фото: https://photo.unian.ua/theme/101867-press-konferenciya-v-unian-nagorno-karabahskiy-konflikt-kak-element-rossiyskogo-vliyaniya-na-region-yuzhnogo-kavkaza-rol-rossii-kak-glavnogo-vygodopriobretatelya-konflikta.html

Читайте останні новини України та світу на каналі УНІАН в Telegram