Голова медичної комісії Києва повідомив, що українцям офіційно дозволили до себе подорожувати Туреччина, Албанія, Хорватія, Єгипет і Чорногорія.

Київ. 8 липня. УНІАН. Українці на даний час можуть безпроблемно подорожувати до 5 країн.

Про це голова медичної комісії Києва, депутат Київради від ВО «Свобода» Олег Гелевей сказав на брифінгу в УНІАН.

Відео дня

Він нагадав, що з 1 липня частково відновлено авіасполучення між Україною та рядом країн. «Офіційно для нас з першого числа дозволили до себе подорожувати 5 країн - Туреччина, Албанія, Хорватія, Єгипет і Чорногорія», - зазначив Гелевей.

При цьому він нагадав, що для відвідування Чорногорії українцям потрібно було продемонструвати документи про негативний результат ПЛР-тесту на коронавірус. Його потрібно було зробити протягом 48 годин перед в'їздом. «По моїй інформації на вчорашній день вони зняли це обмеження, тобто українці можуть зараз вільно їздити до цієї країни», - зазначив голова медкомісії Києва.

За його словами, необхідно пам’ятати, що Європейський Союз, відкриваючи свої кордони, поставив вимогу, що в’їзд дозволено громадянам тих країн, в яких кількість хворих на коронавірусну хворобу на 100 тис. населення має відповідати визначеним критеріям. Гелевей наголосив, що Україна не відповідає цим критеріям, бо в країні високі показники захворювання.

Голова медкомісії Києва нагадав, що в країни ЄС мають право в’їжджати громадяни України, які мають вид на проживання або контракти на роботу, але при цьому йдеться про роботу, де роботодавець доводить, що ці працівники вкрай потрібні.

Крім того, голова медичної комісії Києва заявив, що у лікарнях в середньому витрачається від 9 до 27 тис. гривень на лікування хворого на COVID-19.

Гелевей зазначив, що якщо хворий перебуває в медичному закладі, то він не має сплачувати кошти за лікування. Він також нагадав, що у лікарнях, які працюють з інфікованими коронавірусом, є так званий «COVID пакет». За його словами, ці лікарні підписилали з Національною службою здоров’я України угоду про оплату такого лікування.

Гелевей зазначив, що офіційно важко вирахувати суму, яка витрачається на одного хворого. «Але ми вже порахували з головними лікарями, що в середньому виходить від 9 до 27 тис. гривень залежновід складності захворювання на коронавірусну хворобу», - сказав він.

Відповідаючи на запитання щодо виявлення можливих інфікованих коронавірусом серед осіб, які контактували з хворими, Гелевей нагадав, що в Україні є закон про запобігання інфекційним захворюванням, де «чітко прописаний алгоритм дій при епідемії, пандемії».

За його словами, лікар уточнює список контактних осіб, а потім передає його за місцем проживання хворого в поліклініку. «І вже звідти робиться обдзвін всіх можливих ваших контактів чи то на роботі, чи то за місцем проживання і пропонується безкоштовно пройти ПЛР-тестування», - додав Гелевей.

За його словами, також пропонують зробити ІФА-тестування. «Я вже не раз зустрічав ситуації, коли люди з оточення хворого здають ПЛР-тести і вони показують, що людина здорова, але ІФА-тестування пізніше показує, що ці люди вже перехворіли, і що в них таки була коронавірусна інфекція», - зазначив Гелевей.

За його словами, це часто буває, коли в одному приміщенні перебувають старші люди , які захворіли на COVID-19 і їхні діти чи внуки, які перенесли захворювання в легкій формі.

Як повідомляв УНІАН, Рада Європейського Союзу офіційно узгодила відкриття зовнішніх кордонів з 1 липня для 19 країн, але Україна не входить до цього переліку. Зокрема, критерії визначення третіх країн, стосовно яких мають бути зняті обмеження на в'їзд в країни-члени ЄС, враховують епідситуацію і заходи зі стримування поширення коронавірусу, в тому числі соціальне дистанціювання, а також економічні і соціальні фактори. Щодо епідситуації країни мають відповідати таким критеріям: кількість нових випадків COVID-19 за останні 14 днів і на 100 тис. населення має бути близькою або нижчою за аналогічні середні показники країн-членів ЄС станом на 15 червня. Тенденція виявлення нових випадків інфікування має бути стабільною або зменшуватися впродовж цього періоду порівняно з попередніми 14 днями.

Щодо заходів реагування враховується наявна інформація про тестування, спостереження, відстеження контактів, стримування і звітування, а також надійність цієї інформації.