Про це йдеться в аналітичному дослідженні "Фактор Китаю та Ірану в економічній переорієнтації тимчасово окупованих територій України", підготовленому експертами Східної правозахисної групи та представленому під час пресконференції в УНІАН.
У дослідженні проаналізовано економічну, технологічну та фінансову присутність Китаю, Ірану та КНДР на тимчасово окупованих територіях України. Автори звіту досліджують механізми обходу міжнародних санкцій, використання альтернативних фінансових інструментів, а також роль іноземних технологій у критичній інфраструктурі окупованих регіонів. У звіті також розглядаються нові логістичні та економічні зв’язки, які формуються на окупованих територіях, та їхній вплив на довгострокову безпекову ситуацію в регіоні.
Директорка Східної правозахисної групи, доктор філософії з політичних наук Віра Ястребова у вступному слові, під час презентації зазначила, що дане аналітичне дослідження проводилось експертами Східної правозахисної групи, а також Інституту стратегічних досліджень та безпеки імені Павла Лисянського за підтримки Американського фонду NED.
"Це дуже велика робота масштабна. Тому що, коли ми з вами говоримо і вивчаємо, аналізуємо події, які відбуваються на тимчасово окупованих територіях, ми раніше зосереджувалися на факторах соціально-економічних прав, політичних процесів, питаннях порушень прав людини. Але, життєдіяльність тимчасово окупованих територій без певних економічних процесів, без відслідковування, хто зараз використовує ці території, окрім окупанта, на мій погляд, є неповним. І ця прогалина, завдяки моїм колегам, заповнена. Це дуже змістовне дослідження, яке розкриває, які саме економічні процеси, тенденції відбуваються з боку і Китаю, і Ірану в тимчасово окупованих територіях", - акцентувала Ястребова .
В свою чергу, заступник директора Інституту стратегічних досліджень та безпеки імені Павла Лисянського Максим Бутченко зауважив, що хоча Китай і офіційно ніде не визнає, що він має стосунки або якісь відношення до окупованих частин України, проте він там присутній з прицілом на довгострокові інтереси. "По-перше, це системні зв'язки Китаю на бізнес-рівні з окупованими територіями. Тобто, пункт перший - на офіційному політичному рівні Китай начебто не працює з окупованими територіями. А на бізнес-рівні або на інших неофіційних рівнях досить налагоджені зв'язки, починаючи з візитів різноманітних блогерів, журналістів, підприємців, представників компаній, до окупованої частини України. І у нас досі детально про це сказано. Хронологія чітко визначена і можна подивитися, що це системна робота. Другий фактор – це те, як представники так званої окупаційної адміністрації працюють з Китаєм. Вони виїжджають безпосередньо в Китай, вони спілкуються з представниками Китаю на російсько-китайських форумах. І це відбувається кожного року", - підкреслив він.
Говорячи про присутність Ірану на ТОТ, експерт зазначив, що є безпосередньо прямі контакти представників адміністрації Ірана з окупованими територіями, вони є на приватному рівні. Тобто, є факти, коли підприємці поставляють в Іран свою продукцію, є факти, коли є укладено контракти з так званою адміністрацією. "Тут треба зазначити, що в об'ємному економічних зв'язках, воно значно менше, ніж в Китаї. Але, тут важливіше сам факт, що такі контакти між Іраном і окупаційними адміністраціями на системному рівні також. Взагалі, ця історія про підтримку окупації, підтримку насильницьких дій Росії Іраном, вона не тільки на якомусь політичному рівні декларується, а і на фактичному", - підсумував Бутченко.
Політолог Петро Олещук також підкреслив, що Китай на словах декларує повагу до суверенітету і територіальної цілісності України, а на ділі - просуває свої геополітичні інтереси на окупованих територіях півдня і сходу України.
"Китай ніколи офіційно не ставив під сумнів територіальну цілісність України. Офіційно не ставив, фактично – ставив. Докази чому тут (у дослідженні) наведені. Коли ти починаєш вже впливати не лише, наприклад, на сферу торгівлі, не лише на бізнес. Не лише, наприклад, на якісь там торгівельні потуги, а на ідеологію, на гуманітарну сферу. Це значить, що ти маєш наміри прийти сюди надовго. Тобто, якщо ти уже системно ставишся, наприклад, до ідеологічної присутності - вивчення мови, школа, освіта і так далі, значить ти працюєш уже стратегічно. Значить ти плануєш вже забезпечувати присутність стратегічно. Тому, там китайська умовно школа в Луганську, яка тут згадується в цьому дослідженні - це не випадковість, це очевидно - системність. Але, що для нас тут в цій ситуації важливо. І на чому, я вважаю, потрібно наголошувати, при чому наголошувати на рівні української дипломатії, на рівні якоїсь міжнародної комунікації? Що Китай розглядає окуповані території України, як частину своєї сфери впливу. Відповідно, ті ресурси, які зараз знаходяться на окупованих територіях України - це потенційно частина майбутніх ресурсів у великій, гіпотетично на даний момент, але цілком реальній війні, наприклад, між США і Китаєм", - сказав політолог.
Ексспівробітник СБУ Іван Ступак переконаний, що те, що робить Китай зараз на окупованих територіях, є побудовою плацдарму для подальшого просування своїх інтересів.
Він каже, що у попередні роки Росія розграбувала окуповані частини Донецької і Луганської областей, тому матеріально Китаю там поживитися вже нічим. Однак стратегічно - ця земля для нього є важливою: "Думаю, для Китаю тут нічого не залишилося. Я впевнений, що вони зараз розглядають цю локацію більше як плацдарм для подальшого розширення свого впливу на Північний Кавказ, на Чорне море і Європу. Бо в Білорусі є присутність китайського хабу, він називається Великий Камінь. Тобто, це стрибок до Західної Європи, бо знаємо, 500 мільйонів людей там проживає" - зауважив Ступак.
У пресконференції в пресцентрі УНІАН, присвяченій презентації нового аналітичного дослідження "Фактор Китаю та Ірану в економічній переорієнтації тимчасово окупованих територій України", брали участь: Максим Бутченко - заступник директора Інституту стратегічних досліджень та безпеки імені Павла Лисянського; Іван Ступак - ексспівробітник СБУ; Петро Олещук – політолог. Модераторка: Віра Ястребова - директорка Східної правозахисної групи, доктор філософії з політичних наук.
Організатори: Східна правозахисна група за підтримки National Endowment for Democracy (NED).
