У столиці презентовано книгу про перспективні території для створення об’єктів природно-заповідного фонду столиці, які необхідно зберегти.

Київ. 25 лютого. УНІАН. Фахівці створили перелік з понад 60 зелених зон Києва, яким необхідно надати статус заповідних.

Про це вони повідомили під час прес-конференції в УНІАН на тему: «Як зберегти зелені зони та озера Києва», де було презентовано книгу «Київ заповідний. Перспективні території для створення об’єктів природно-заповідного фонду на території Києва».

Учасники прес-конференції – автори книги: директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко, депутат Київради Олеся Пинзеник, екс-голова Екологічної комісії міськради Костянтин Яловий, генеральний директор комунального об’єднання «Київзеленбуд» Олексій Король.

За словами Короля, книгу писали кілька років, ідея її написання виникла у 2018 році.

«У книзі є 63 об’єкти. Перспективні об’єкти. Ми будемо апелювати до міської ради, що ці об’єкти повинні перебувати під особливою увагою, мати особливий статус. Тут по кожному об’єкту дано відповідь на питання, чим він унікальний, які там є рослини, які тварини», - сказав Король.

За його словами, територія міста, яка вже досягла заповідних місць, на сьогодні становить 25% їх загальної площі, - це більш як 22 тис. га. З них на балансі «Київзеленбуду» перебуває майже 16 тис. га, або 76% природно-заповідного фонду столиці.

«86 об’єктів перебуває на балансі нашого підприємства. Всього у Києві їх 210. Це різноманітні об’єкти – від багатолітніх дубів-пам’яток до заповідних луків. Жодна європейська столиця не може похизуватися тим, що у переліку цих 210 об’єктів є все, крім, напевно, біосферного заповідника», - сказав Король.

Як зазначив екс-голова Екологічної комісії міськради Яловий, до книги включено інформацію про найцінніші природні території у Києві, які необхідно зберегти, зробити заповідними, стосовно яких вже є наукові висновки про їхню цінність.

«Київ є унікальним місцем, місцем природним, де є багато флори і фауни, яка дозволяє нашому місту пишатись. …У книжці «Київ заповідний» багато цікавого про ту чи іншу територію, що дасть можливість розкрити дані об’єкти з різних боків», - зауважив Яловий.

Також він повідомив, що у березні цього року буде презентована Екологічна стратегія Києва на 2020-2030 роки, яку розробляли більше року, в роботі над якою брала участь велика кількість громадських діячів, екологів. Документ переданий на рецензування профільним організаціям та інститутам.

Як зазначила депутат міськради Пинзеник, Київ розвивається, забудовується, але містянам потрібно мати місця відпочинку. За її словами, статус об'єкту природно-заповідного фонду більше захищає територію від можливої забудови, ніж статус «сквер».

«Чому необхідний рівень ПЗФ – бо рівень захисту набагато вищий. Бо якщо хтось захоче зазіхнути на територію, йому доведеться стикнутися з Міністерством екології. А це дуже непросто - змінити кордони, зменшити території ПЗФ. Тому ми вважаємо, що це додає суттєвого захисту цим територіям», - підкреслила депутат.

Разом з тим вона наголосила, що статус ПЗФ можливо присвоїти лише тим територіям, де ростуть унікальні або рідкісні дерева або де мешкають «червонокнижні» птахи, тварини тощо.

Своєю чергою, директор Київського еколого-культурного центру Борейко наголосив, що особлива увага у місті має приділятися охороні міських водойм. «Озера – це мікроклімат. Це не тільки відпочинок. Біля озер завжди в спеку на 7-8 градусів нижча температура. У нас близько 100 озер. На жаль, за останні 20 років близько 30 озер засипано чи взагалі знищено. Деякі озера в Києві не можна вже й назвати озерами, такі вони замулені, що практично це стічні канави. А озера – це важливий екоелемент Києва. Тому треба про це говорити, писати і охороняти озера», - зазначив він.

Борейко заявив, що робота зі збереження унікальних зелених зон Києва, які ще не забудовані, буде продовжуватись, і сподівається на підтримку в цьому питанні міської влади, Київради.

Читайте останні новини України та світу на каналі УНІАН в Telegram