Разом з тим під час виборчої кампанії кандидатки у депутати місцевих рад стикалися з сексизмом, ейджизмом та лукізмом.

Київ. 19 листопада. УНІАН. Політичні партії в цілому дотрималися 40-відсоткової гендерної квоти на включення жінок до списків під час виборів до місцевих рад.

Про це повідомили учасники прес-конференції на тему: «Гендерні підсумки місцевих виборів від громадського моніторингового проекту #вибориБЕЗсексизму», що відбулась в УНІАН.

Як зазначила координатор проекту Ірина Тишко, місцеві вибори 25 жовтня «пройшли із 40-відсотковою гендерною квотою у громадах, де вибори проходили за пропорційною системою. Кількість жінок, які брали участь у цих виборах, була надзвичайно великою – понад 100 тисяч жінок-кандидаток у списках політичних партій. Вони посіли від 20 до 30% місць у місцевих радах за підсумками виборів. Тобто квота спрацювала».

Разом з тим вона зазначила, що жодна жінка не очолила обласний центр, також збережена тенденція, що чим нижчого рівня рада, тим більше у цій раді жінок: в Україні буде 32 жінки-очільниці міських громад, 70 жінок очолять селищні громади і 130 – сільські громади.

Також Тишко додала, що партії намагалися всіляко обійти та порушити гендерні положення Виборчого кодексу. Це стосується й політичних сил, які у парламенті голосували за квотний принцип. У ЦВК було зареєстровано близько 1 тис. скарг щодо порушення гендерної квоти при формуванні партійних списків до місцевих рад.

Крім того, за даними Тишко, що в ході виборчої кампанії жінки-кандидатки зазнавали гендерної дискримінації.

"На жаль, жінки стикалися з випадками дискримінації. Впродовж виборчої кампанії жінкам не давали забути, що вони жінки. Жінкам доводилося боротися з гендерними упередженнями, з ейджизмом (упереджене ставлення до людини через її вік – УНІАН), сексизмом, лукізмом (оцінка зовнішності – УНІАН)".

Окрім того, Тишко сказала, що найбільше жінок дискримінували в соціальних мережах та в Інтернеті в цілому.

Своєю чергою голова Асоціації жінок-юристок України «ЮрФем» Христина Кіт зазначила, що в українському законодавстві відсутнє поняття сексизму, і тому у правовому полі важко притягнути до адміністративної відповідальності того, хто дискримінує кандидатку у депутати місцевої ради за статевою ознакою. На її думку, необхідно ввести це поняття у Кодекс про адміністративні правопорушення.

"Запровадження гендерної квоти не стало інструментом, який вирішить проблему дискримінації політично активних жінок: були ситуації, коли жінок включали у списки відповідно до гендерної квоти, а потім вони десь зникали з цих списків під різним приводом", - сказала вона.

Разом з тим координаторка громадської експертної ради з гендерних питань при МФО "Рівні можливості" Лариса Кобелянська оприлюднила звернення до жінок-переможниць місцевих виборів.

"Коаліція жіночих громадських організацій звертається до новообраних депутаток місцевих рад із закликом об'єднатися навколо захисту прав жінок проти дискримінації та сексизму у політиці. Ми переконані, що сміливий шлях до влади стане прикладом для тих жінок, які йтимуть за вами і кандидуватимуть на наступних виборах", - сказано у зверненні.

Своєю чергою координаторка проектів Українського жіночого фонду Мілена Горячковська розповіла про результати моніторингу участі жінок у місцевих виборах. За її словами, квоти дійсно спрацювали.

«Ми починали з того, що жінки, які складають 54% населення України, в обласних радах займали лише 15%. При тому, що в демократичних суспільствах 30% - це мінімальна кількість. У великих містах було 20%, в обласних – 15%», - сказала вона.

За словами Горячковської, на виборах 25 жовтня кількість кандидаток суттєво зросла. Якщо на виборах у 2015 році у виборчих списках було 30-32% жінок, то тепер – до 43%.

Разом з тим вона зазначила, що за результатами виборів кількість жінок у радах хоча і збільшилася, але все одно менша, ніж 40%.

«Це сталося через виборчу систему, в якій значення мають лише лідерські позиції у списках. Адже лідер списку автоматично потрапляє до місцевої ради. В переважній більшості випадків, яку черговість партія поставила у своїх списках, в такій кандидати і потрапляють в раду. А жінок на перших позиціях у списках було небагато: серед лідерів списків лише 16% - жінки», - сказала Горячковська.

Читайте останні новини України та світу на каналі УНІАН в Telegram