Зокрема, фахівці рекомендують змінити орган влади, який керуватиме теробороною, та механізм, за яким тероборона має починати діяти.

Київ. 1 червня. УНІАН. Експерти назвали недоліки президентського законопроекту про основи національного спротиву.

Про це вони розповіли на організованій Українським інститутом майбутнього (UIF) та Центром оборонних стратегій прес-конференції в УНІАН на тему: “Закон про національний спротив: 5 речей, без яких тероборона не відбудеться”.

Зокрема, заступник міністра внутрішніх справ України, співзасновник Українського інституту майбутнього Антон Геращенко нагадав, що вчора міністр оборони Російської Федерації Сергій Шойгу анонсував розміщення в європейській частині РФ ще 20 військових підрозділів нібито для спротиву НАТО.

На його думку, таким чином Росія фактично легалізує додаткове збільшення військового контингенту неподалік кордону з Україною.

Геращенко наголосив, що без ефективної територіальної оборони Україна не зможе захиститися від дій держави-агресора, тому вищезгаданий законопроект про нацспротив необхідно ухвалити.

Він також розповів про досвід європейських країн, у яких тероборона успішно функціонує вже протягом десятків років.

За словами голови правління Центру оборонних стратегій, екс-міністра оборони Андрія Загороднюка, у цьому законопроекті експерти вбачають деякі вади, які треба усунути, щоб модель територіальної оборони України запрацювала правильно.

Він уточнив, що законопроект передбачає масову участь населення у теробороні, яка діятиме не лише під час настання воєнного стану та бойових дій, а й для захисту під час гібридної загрози, коли бійці тероборони допомагатимуть підтримувати порядок, долати наслідки надзвичайних ситуацій, охороняти кордони, та інші.

“Цей список, який наразі є в законопроекті, ми вважаємо, треба суттєво розширювати, але вектор досить правильний”, - зауважив Загороднюк.

Як зазначив експерт Центру оборонних стратегій Віктор Кевлюк, у законопроекті існує п’ять критичних моментів, які доцільно було б виправити.

По-перше, на його думку, проект закону чітко не розділяє тероборону як систему держзаходів, як складову всеосяжної оборони від тероборони як процесу виконання завдань до тероборони, сили якої є спеціалізованим інструментом для вирішення цих завдань.

Крім того, документ передбачає використання цивільних адміністрацій як елемента системи управління тероборони, що експерти вважають недоцільним через те, що на очільника місцевої адміністрації у воєнний час і так буде покладена велика кількість обов’язків.

Така організація сил тероборони також суперечить стандарту НАТО, який військове управління закріплює виключно за військовою вертикаллю, а цивільна адміністрація, згідно з ним, виступає замовником тих чи інших послуг, які система тероборони може надати.

По-третє, на думку фахівців, законопроект не створює правового поля для нормального функціонування добровольців та не закріплює їхній статус.

Також експерти вважають, що сили тероборони можуть стати чудовим майданчиком для реформування системи військової служби за призовом, адже нинішня система потребує великих інвестицій, однак не дає високих результатів.

П’ятою проблемою Кевлюк назвав занадто складний механізм того, коли тероборона має почати діяти, адже до запуску цього процесу залучено велике коло осіб, а також необхідне прийняття рішення Ради національної безпеки і оборони.

“Лише після цього зведений план тероборони можна запустити в дію. Тобто будуть згаяні години, а може, й декілька діб... Це можна організувати простіше”, - вважає він.

На думку асоційованого експерта програми реформування правоохоронної та судової систем UIF Івана Ступака, якщо б у 2014 році в Україні вже існувала система тероборони, то того, що сталося в Криму та на Донбасі, могло не бути.

Він також вважає, що окрім того, що теробороною не може керувати очільник цивільної адміністрації, вона також не може фінансуватися за рахунок місцевих органів влади, оскільки є райони з великим бюджетом, а є райони, які не зможуть виділити на тероборону навіть невелику суму.

На прес-конференції також були презентовані результати соцопитування, проведеного з 15 по 24 травня серед 2,4 тис. українців від 18 років методом особистого інтерв’ю.

Статистична похибка репрезентативності дослідження не перевищує 2%.

За словами доктора соціологічних наук Олександра Шульги, 46% опитаних зазначили, що не знають, що таке війська тероборони, 21% заявили, що добре обізнані у цьому питанні, а 29% розповіли, що щось чули про це.

Водночас 41% респондентів виступає за створення таких підрозділів, а 33% - проти.

Шульга уточнив, що 31% українців готові брати участь у теробороні (серед чоловіків - 46%), а 58% - ні.

Як повідомляв УНІАН, 25 травня на сайті Верховної Ради опубліковано текст президентського законопроекту про основи національного спротиву (№ 5557), який врегульовує питання розвитку територіальної оброни, організації руху опору і відповідної підготовки громадян України до нього.

Читайте останні новини України та світу на каналі УНІАН в Telegram