Екоактивісти закликають припинити скиди у Дніпро (відео, фото)

Серед найбільших забруднювачів головної ріки України – підприємства водоканалів та приватні особи і підприємці, що скидають нечистоти у колектори дощової каналізації шляхом незаконних врізок.

Про це під час пресконференції в пресцентрі УНІАН до Міжнародного дня річки Дніпро на тему: "Реве та стогне Дніпр широкий: як вберегти головну річку України?", заявили громадькі активісти, які борються за чистоту найбільшої ріки України.

Засновник ГО "СД Платформа", координатор громадської ініціативи "Харе труїти річку Дніпро" Богдан Ференс наголосив, що найбільшими забруднювачами Дніпра є підприємства водоканалів в містах по течії річки, та в Києві зокрема. Через застарілі технології та обладнання Київводоканал скидає до Дніпра субстанцію, що залишилася від промивки очисних фільтрів, зокрема на Деснянській водопровідній станції.

Богдан Ференс розповів, що за довгі роки забруднення Дніпра перевірку Київводоканалу було здійснено лише раз у 2020 році і накладено штраф за порушення природоохоронного законодавства, однак забруднювач не поніс ніякого покарання, оскільки почав судитися, оскаржуючи штраф.

Він зауважив, що ще в 2021 році уряд України у співпраці з Францією отримав кошти на модернізацію Деснянської водопровідної станції, проте кошти не були витрачені і до нині, а водоканал продовжує зливати в річку рештки хімічних реактивів та бруду від очистки води.

Інше джерело забруднення – багаточисельні врізки у зливову (дощову) каналізацію. Які облаштовують як власники приватних помешкань столиці, так і підприємці. Мізерні штрафи і відсутність моніторингу стану зливових мереж жодним чином не перешкоджають зливо нечистот у Дніпро.

"Топ-забруднювач Дніпра у Києві є Київводоканал. Як не дивно, підприємство, яке безпосередньо бере воду для мешканців Києва, водночас забруднює Дніпро. В 2020 році після резонансу було нарешті проведено перевірку і встановлено факти грубого порушення природоохоронного законодавства і виставлено санкції у 17 млн грн. Але Київводоканал вдався до судів і залишився безкарним", - акцентував Богдан Ференс, додавши, що та сама проблема стосується і інших водоканалів на берегах Дніпра в інших містах".

Народна депутатка України, членкиня Комітету ВРУ з питань екологічної політики та природокористування Юлія Овчиннікова, говорячи про проблему забруднення Дніпра, зазначила, що "Наразі не прийнято закон про екологічний контроль, що ускладнює боротьбу із забрудненням річок. Проблема ж в Києві залишається відкритою. Ми багато спілкуємося з громадою і напрацьовуємо дорожню карту зокрема і щодо доступу громадян до екологічної інформації. Але наразі в цих питаннях остаточне рішення приймають суди, тому тут ще й питання судової реформи. Щодо ж ратифікації договору по модернізації водопровідної станції, я звернуся до уряду щодо підтримки проектів очисних споруд у Києві".

В свою чергу, засновник та виконавчий директор громадської організації "Розквіт" ("Ro3kvit") Фулко Треферс розповів, що з групою урбаністів вивчав Дніпро і видав книгу, у якій містяться і рекомендації щодо розвитку Дніпра. "Майже 60% території України, залежить від води з Дніпра, близько 70% використовується бізнесами, домогосподарствами, понад 40% у промисловості, майже 40% у сільському господарстві".

Він наголосив на необхідності більш ефективного використання дніпровської води, зокрема, у сільському господарстві – тій галузі, яка є дуже важливою для України.

Київська екоактивістка, очільниця громадської ініціативи та адміністраторка спільноти "Березняки: парк-озеро Тельбін" Ольга Пилянкевич розповіла, що останніми роками Дніпро "цвіте" через засилля у воді ціанобактерій, які, у свою чергу, активно розвиваються у забрудненій нечистотами воді річки. Нечистоти ж - це все наслідок скидів від підприємств.  "Висновок такий, що Дніпро вже не реве та стогне, а вмирає і його треба негайно рятувати. Головна причина забруднення - вищезгадані зливи: ще у 2018 році ми побачили, що з кожної туди зливової каналізації тече смердюча піна. Ця каналізація - на балансі у районних автодорів, а вихід з неї у Дніпро – на балансі КП "Плесо".

Київська екоактивістка зауважила, що штрафи  - просто смішні. "До прикладу, Березняківський ринок отримав штраф 700 грн, а на другий день після заблокування врізки продовжив скидати нечистоти, просто зруйнувавши відповідну перегородку".

Також вона додала,  що зарадити проблемі можна величезними штрафами, як це колись запровадили у Європі щодо Дунаю. "Величезні штрафи зупинили порушників і за 10 років Дунай, який колись називали стічною канавою Європи, очистився".

Активіст руху "#Save_ Горбачиха" В'ячеслав Бугеров акцентував увагу на величезній шкоді як скидів з очисних споруд водоканалу, так і від діяльності великих підприємств на лівому березі Дніпра.

"Я там 25 років мешкаю на Русанівських садах.  В Горбачисі  два колектора  Водоканалу знаходяться. періодичність зливів, скажімо так, один-два рази на тиждень. Піна і бруд в цьому місці очі виїдають. Очі виїдає від хлорки. Далі є ще третій колектор, автодоровський. Він виходить прямо перед пляжем Веселка на Микільській Слобідці. Також підприємство  Ковальська, коли будувала свою Русанівську гавань,  то по-перше, вони залізли в воду, вони зробили бетонний пірс, заливши бетоном воду. У нас є відео, коли черепахи ударяються у бетон, тому що черепаха має дихати, їй треба повітря. Також будівельники  били вночі в бобрів  палками, коли відкачували воду, щоб залити бетон", - розповів про кричущі випадки екоактивіст.

В'ячеслав Бугеров додав, що підприємці маніпулюють законодавством, не розглядаючи рукав Дніпра, як власне беріг великої річки, і тим самим порушують заборону будівництва в стометровій охоронній зоні великих річок:  "Будується ресторан на 3000 квадратних метрів, до води  - 20 метрів. По кодексу водному все повинно бути  не ближче, аніж за 100 метрів. І нехай  ніхто не говорить, що Русанівська протока – це є якась річечка, тому що це лівий це лівий берег Дніпра, тому що гідропарк -  це острів, це не може бути берегом. Саме тому площа від Горбачихи, вся Микільська Слобідка, вся Русанівка  -  саме це лівий берег Дніпра у тому місці".                                         

Ветеран російсько-української війни Руслан Афанасьєв  зауважив, що всі ми прагнемо в Євросоюз, намагаємося туди вступити, проводимо реформи, підлаштовуємо наше законодавство до європейського.  "І самі ж порушуємо все. Дійсно, парадокс виходить. Треба ж подумати, ми дійсно хочемо в Євросоюз, або як?. Нам доведеться підлаштовуватися під ці стандарти, виконувати ці всі норми. Тому що, якщо ми їх не будемо виконувати, то нас, мабуть, не візьмуть, будуть там штрафувати, будуть говорити, що ви не виконуєте всі ці норми. Тому, дійсно, з цими скидами треба якось боротися", - підкреслив ветеран.