У 2020 році пожежа була у 4-5 разів більшою за площею, ніж у 2015 році. І кожна нова пожежа формує нову карту забруднення.

Київ. 29 січня. УНІАН. Професійна асоціація екологів України закликає об'єднати зусилля громадськості, активістів і уряду, щоб не допустити загоряння на території Чорнобильської зони, яке може статися вже цієї весни і буде наймасштабнішим за всі роки, у зв'язку з частковим руйнуванням захисного лісового бар'єру зони відчуження і змінами клімату.

Про це на прес-конференції в УНІАН заявила президент Професійної асоціації екологів України Людмила Циганок.

Учасники пресконференції

«Сьогодні ми говоримо про проблему, без перебільшення, міжнародного масштабу, про проблему, якій можна сьогодні запобігти ... Ризики дуже серйозні. Про це свідчать дослідження наших експертів. За прогнозами, у нас є два місяці, щоб не допустити небезпеки», - сказала Циганок.

Вона зазначила, що в Україні дуже часто важливі екологічні проблеми тонуть у потоці інших маніпулятивних тем, а процес перекладання відповідальності забирає дорогоцінний час. Вона підкреслила, що настав час громадськості подивитися на екологічні виклики комплексно і з максимальною відповідальністю кожного.

«Сьогодні у нас є унікальний шанс об'єднати зусилля і державних органів влади, і експертного середовища, і кожного громадянина, щоб запобігти лиху. Сьогоднішня мета - запобігти, а не потім вже гасити пожежу в буквальному сенсі», - додала Циганок.

У свою чергу, присутній на прес-конференції, віце-президент Професійної асоціації екологів України Валентин Щербина зазначив, що ймовірність пожежі вже цієї весни в Чорнобильській зоні відчуження дуже висока, у зв'язку з частковим руйнуванням захисного лісового бар'єру зони відчуження і змінами клімату.

Більше того, за його словами, пожежа, яка може статися у 2021 році, буде наймасштабнішою за всі попередні роки.

«Після аварії сталися, за різними оцінками, близько 1800 пожеж у Чорнобильській зоні. Остання пожежа у 2020 році була катастрофічною. Загоряння були в багатьох місцях і тими засобами, які були, цю пожежу вчасно зупинити не вдалося. У 2020 році пожежа була в 4-5 разів більшою за площею, ніж у 2015 році. У результаті в атмосферне повітря потрапило в 4 рази більше радіонуклідів, ніж у 2015 році. Прогнозується, що на тих ділянках, де пройшов вогонь у 2020 році, може виникнути пожежа у 2021 році вже через 2 місяці, і ця пожежа буде в 4 рази більш масштабною», - зазначив Щербина.

Також він наголосив, що кожна нова пожежа формує нову карту забруднення.

«Там, де раніше було відносно безпечно, можна було здійснювати господарську діяльність, проводити екскурсії - все це змінилося, і буде змінюватися в майбутньому, поки не буде знайдено серйозного державного рішення, і не буде прийнято стратегічного бачення щодо майбутнього зони відчуження», - сказав Щербина.

У свою чергу, керівник Регіонального східноєвропейського центру моніторингу пожеж НУБіП України Сергій Зібцев зазначив, що в зоні відчуження достатньо коштів для протистояння пожежі, проте слабким місцем залишається швидкість реагування.

«У нас є бачення, як побудувати захист зони відчуження від пожеж. Чи вистачає ресурсів в зоні відчуження, щоб не допустити пожежі? Після пожежі у 2015 році уряд, Лісова служба США та інші донори надали підтримку, тому в зоні відчуження є достатньо сил і засобів, щоб не допустити пожежі», - сказав Зібцев.

«Питання, яке до цього часу не спрацьовувало - міжвідомча співпраця, співпраця між окремими відомствами і силами, які знаходяться в зоні відчуження. По-друге, це побудова системи готовності до гасіння пожеж. Усі попередні пожежі були пов'язані з тим, що готовність перебувала на низькому рівні. Коли починають розгортати сили і засоби, пожежа випереджає всі ресурси, які є в зоні», - додав Зібцев, зазначивши, що в ідеалі служби пожежогасіння мають прибувати на місце загоряння в перші 15-20 хвилин.

Присутній на прес-конференції в.о. голови Державного агентства України з управління зоною відчуження Андрій Пляцко зазначив, що попередження та превентивні заходи - це найефективніший метод, щоб не допустити масштабних пожеж на території зони відчуження.

«На жаль, існують технічні проблеми, які зараз нам не дозволяють повністю взяти цю ситуацію під контроль. Ця прогалина існувала понад 30 років, скільки існує зона відчуження. Зона відчуження практично не була покрита мобільним або стільниковим зв'язком. Цю проблему ми практично вирішили. Ми вже досягли покриття мобільним зв'язком у зоні відчуження практично на 90%. Це дає нам можливість приступити до наступного кроку - створення системи постійного протипожежного моніторингу, який у режимі 24/7 буде моніторити 90% зони відчуження завдяки спеціальному програмному забезпеченню і передавати сигнали про місця загоряння в єдиний кризовий центр», - повідомив Пляцко.

При цьому він зауважив, щоб комплексно вирішити питання із запобіганням пожеж, скороченням часу на їх виявлення і ліквідацію, необхідно забезпечити повноцінну роботу відомчої пожежної охорони, навчально-методичного центру, розчистити захаращеність у лісах, створити систему раннього виявлення пожеж.

Присутній на прес-конференції радник міністра охорони довкілля і природних ресурсів України Петро Тестов повідомив, що Мінекології за допомогою українських і міжнародних експертів, наприклад, Сергія Зібцева і професора Йоганна Голдаммера з Глобального центру моніторингу пожеж (GFMC) розробляє стратегію управління ландшафтними пожежами. Вже відбулося обговорення основних ідей стратегії зацікавленими сторонами, протягом найближчих місяців Мінекології планує оприлюднити проект стратегії.

У свою чергу, голова Асоціації чорнобильських туроператорів Ярослав Ємельяненко зазначив, що пожежі в Чорнобильській зоні завдають критичної шкоди не лише довкіллю, а й нашій культурній та історичній спадщині, розташованій на її території.

За його словами, тільки в минулому році через пожежі було знищено 30-40% туристичного потенціалу зони відчуження.

Як повідомляв УНІАН, протягом квітня 2020 року найбільші лісові пожежі сталися в Чорнобильській зоні відчуження, Житомирській та Київській областях. Так, тільки у Чорнобильській зоні відчуження вогонь знищив понад 11 тисяч гектарів лісу.

Читайте останні новини України та світу на каналі УНІАН в Telegram