Підпишіться на нас в Google
В прес-центрі УНІАН відбулася презентація результатів комплексного дослідження "Голоси контрольованої реальності: динаміка змін на ТОТ", проведеного дослідницькою компанією "Active Group".
Під час заходу було представлено результати багаторічного моніторингугромадської думки мешканців тимчасово окупованих територій України та обговорено зміни, які відбуваються в економіці, освіті, інформаційному середовищі та психоемоційному стані.
Дослідження охоплює динаміку змін у 2023–2026 роках і дає змогу простежити, як на тимчасово окупованих територіях поступово формується нова повсякденна реальність. Йдеться не лише про окремі труднощі життя в умовах окупації, а про системну трансформацію соціального середовища, у якому економічні можливості, доступ до інформації, освітні траєкторії, комунікація та життєві стратегії дедалі більше залежать від адміністративного контролю, безпекових ризиків і вимушеної адаптації.
Директор дослідницької компанії "Active Group" Олександр Позній презентував економічний блок дослідження. Йдеться про економічну ситуація на ТОТ.
Він зазначив, що у 2026 році економічний простір окупованих територій залишається формально інтегрованим у систему РФ, однак окуповані регіони демонструють різні моделі адаптації залежно від тривалості окупації, близькості до фронту та структури локальної економіки.
В АР Крим економічна модель значною мірою пов’язана з туризмом, сферою послуг, сезонними коливаннями доходів і логістичними обмеженнями. У Донецькій області сильніше помітний вплив військової присутності, вищих доходів у військовому й адміністративному секторі та кадрового дефіциту в цивільній сфері. У Луганській області дослідження фіксує закриття шахт і підприємств, втрату економічних перспектив, залежність від пенсій і соціальних виплат, а також відтік молоді. У Запорізькій та Херсонській областях економічна адаптація має більш кризовий характер: вона пов’язана з короткостроковим виживанням, нестабільною зайнятістю, адміністративним тиском, залежністю від гуманітарної допомоги та базових виплат.
"Під час наших досліджень ми з'ясовували, що в Херсонській області дуже багато все ще людей, котрі хочуть повернення України. Я не кажу, що немає їх більше ніде, вони є всюди, але окупаційна влада вирішила, ах, ви хочете Україну, а ми вам перекриємо поставки продуктів і всього, що тільки можна, І будемо говорити, що це Україна винна, що вона там чогось не дозволяє робити. За 4 роки наших спостережень головний висновок звучить так: економіка тимчасово окупованих територій поступово пройшла шлях від втрати економічної автономії до формування власної контрольованої економіки виживання", - наголосив Позній.
В свою, чергу докторка філософії з політичних наук, директорка Інституту стратегічних досліджень та безпеки імені Павла Лисянського Віра Ястребова зауважила, на системності окупаційних кроків РФ на тимчасово окупованих територіях: "спочатку військовим шляхом захопили територію, потім щось розграбували, вивезли на територію Росії. Ми ці, приклади фіксували неодноразово. Потім це все перетворюється на те, щоб зробити під себе, підкорити, використати максимально. І ще тенденція - заміна етнонаціонального складу тимчасово окупованих територій. Особливо, що стосується територій окупованих до 2022 року, там ситуація катастрофічна. І це все на тлі конфіскації майна у українців, такий, знаєте, створюється все для того, щоб ми не повернулися на свою батьківщину, яка тривалий час під окупацією. Це свідома стратегія. Ця колонізаційна політика не для того, щоб налякати Україну. Вона робить все для того, щоб максимально розширити плацдарм для подальших військових агресій".
Другий блок дослідження стосувався трансформації освіти. У 2026 році система освіти на ТОТ формально інтегрована в російський освітній простір, однак регіони демонструють різну глибину ідеологізації, кадрової деградації та освітніх стратегій населення.
В АР Крим фіксується повна інтеграція в російську систему освіти, посилення військово-патріотичного компоненту, поширення репетиторства та орієнтація молоді на навчання в РФ. У Донецькій області система виглядає формально стабільною, але супроводжується переходом на російські стандарти, кадровим дефіцитом і критикою змісту навчальних програм. У Луганській області проблема має ще глибший характер: дослідження фіксує кадрову кризу, заміщення педагогів пенсіонерами та кадрами з РФ, домінування ідеологічного компоненту й відсутність локальних перспектив для молоді. У Запорізькій та Херсонській областях освітня сфера поєднує формальне оновлення інфраструктури з дефіцитом педагогів, витісненням українського компоненту, різкою ідеологізацією навчання та пошуком альтернативних форматів освіти.
Школа дедалі більше виконує не лише освітню, а й ідеологічну та дисциплінарну функцію. Через навчальні програми, символічні практики та позашкільну активність закріплюються нові моделі лояльності. Невизначеність і контрольований освітній простір формують у молоді відчуття обмежених сценаріїв майбутнього. Навчання дедалі частіше сприймається як спосіб уникнення мобілізації або виїзду з ТОТ, а відтік педагогів і кадровий дефіцит знижують якість освіти та звужують можливості молодого покоління.
Директорка Центру збереження ідентичності тимчасово окупованих територій Маріупольського державного університету Діана Трима зауважи ла з приводу освіти на ТОТ, що її "окупанти використовують як найдієвіший інструмент окупації насправді. І от велика кількість дітей вже не знають, що таке вивчатися, що таке виховуватися в незалежній державі. Що ми спостерігаємо сьогодні в глобальному сенсі, це ментальна деструкція суспільства і зміна громадянської свідомості. Тобто, за ці 5-10 років ми маємо вже покоління людей, які не знають, що таке бути українцем і що таке жити в європейській державі. Глобальна мілітаризація, пропаганда, яка замінює критичне мислення, і це все призводить до несприйняття українського і того, що продукують європейські держави"
Окрему увагу в дослідженні приділено психоемоційному стану населення. У 2026 році він визначається тривалим виснаженням, звуженням соціальної активності та різними формами адаптації до хронічного стресу. В АР Крим помітне поєднання зовнішньої стабільності та внутрішньої тривоги, втома від невизначеності, приватизація дозвілля та опора на близьке коло. У Донецькій області домінують апатія, емоційне виснаження, звикання до тривалої нестабільності та втома від мілітаризації. У Луганській області фіксуються пригніченість, невпевненість у майбутньому, відчуття "застиглого часу" та психологічне виснаження через розділеність родин. У Запорізькій області психоемоційний стан визначається хронічним стресом, самоцензурою, емоційною ізоляцією та униканням ризикованих дій. У Херсонській області респонденти описують життя в умовах постійного контролю, апатію, звуження перспектив до базового виживання та мінімізацію публічної активності.
Засновник дослідницької компанії "Active Group" Андрій Єременко наголосив, що на окупації "різниця між правдою і брехнею просто стирається. На неї не звертають увагу. Правда, брехня - не важливо. От є версія, яку треба говорити, яку можна говорити безпечно, чи правда вона, чи ні.
І це має кілька дуже цікавих наслідків. Ну, по-перше, я трохи пам'ятаю, я ще встиг побути піонером, І я дуже добре пам'ятаю це відчуття, коли нібито піонерський табір, всі співають правильні гімни, водять правильні хороводи, але з цього ж і стібуться вожаті вже в присутності дітей. Ніхто в це не вірить. І мені здається, що росіяни намагаються зробити таку ж саму штуку, коли зовнішньо все робиться ідеально правильно. Там немає позиції, що батьківщину треба захистити. Там є позиції за батьківщину, треба вмерти. Тобто такий собі абсолютно культ смерті"
Четвертий блок дослідження стосувався інформаційної адаптації та контролю. У 2026 році інформаційний простір ТОТ поєднує різні рівні ізоляції, пропагандистського тиску та бюрократичного контролю. В АР Крим спостерігається поєднання телебачення, Telegram та онлайн-ресурсів, використання VPN, низька довіра до інформації та запит на практичні повідомлення. У Донецькій області домінують Telegram та інтернет, але водночас фіксуються перенасичення новинами, розрив між офіційними наративами та повсякденним досвідом, виснажливі бюрократичні процедури й паспорт як умова доступу до базових послуг. У Луганській області сильніше проявляється домінування російського телебачення та контрольованих медіа, обмежений доступ до альтернативної інформації й орієнтація частини населення на завершення війни "за будь-яких умов". У Запорізькій області інформаційне середовище поєднує домінування російських медіа, постійний пропагандистський вплив, психологічне виснаження та спроби диверсифікації інформації через VPN. У Херсонській області більш помітними є домінування інтернету й месенджерів, дефіцит довіри до інформації, запит на українські новини, очікування деокупації та примусовий характер документообігу.
Соціальні наслідки трансформації інформаційного поля проявляються у формуванні культури обережності. Контроль і страх перевірок формують звичку уникати "небезпечних" тем та контролювати власну поведінку. Доступ до інформації дедалі більше залежить від регіону, VPN і неформальних каналів. Документи, паспорт і адміністративні процедури інтегруються у всі сфери повсякденного життя, перетворюючись на один із механізмів контролю. Водночас перевантаження пропагандою та суперечливими повідомленнями посилює апатію, недовіру й дистанціювання від новин. Попри це, люди продовжують обмінюватися практичною інформацією та допомагати одне одному у вирішенні повсякденних проблем.
Доктор соціологічних наук, завідувачка відділу філософії та геополітики НДІУ КНУ Катерина Настояща, коментуючи ситуацію на ТОТ, зазначила, що "найгірша ситуація склалася на Херсонщині, тому що Херсонщина дійсно на сьогодні лишається, була і лишається найбільш проукраїнським регіоном, і тому там оця фраза "на підвал", вона досить розповсюджена, там шалений тиск, там жахливий контроль. І треба сказати, що звідти найбільше люди намагаються виїхати всіма можливими шляхами. І саме тому там ця ситуація, вона має такі дійсно агресивні форми. Є свідчення катувань на підвалах. І хотілося б закінчитися тим, що нам дуже потрібно побачити цих людей в нашому медіапроторі. Ми їх не бачимо, ми їх відрізали, ми їх викинули, ми вважаємо, от взяв паспорт (РФ - УНІАН), все – зрадник. Так не має бути. Ми не зможемо реінтегрувати території, якщо ми не будемо працювати з людьми вже зараз. І цю інформаційну політику треба змінювати".
Модератор заходу: Юлія Горбова, кандидатка соціологічних наук, директорка Інституту соціологічних досліджень КНЕУ ім. Вадима Гетьмана.
