18 жовтня Азербайджан відзначав 29-ту річницю державної незалежності.
Київ. 19 жовтня. УНІАН. В Азербайджанській Республіці вірять у перемогу, оскільки весь світ знає, що окупована територія Нагірного Карабаху - це азербайджанська територія.
Про це в прес-центрі УНІАН заявили учасники круглого столу на тему «Азербайджан: 29 років незалежності. Нові реалії і нові виклики».
Надзвичайний і повноважний посол Азербайджанської Республіки в Україні Ельміра Гусейн гизи Ахундова нагадала, що багато громадян Азербайджану, починаючи з 1988-го, поклали свої життя на вівтар свободи.
"Скрізь лилася кров. І тому блюзнірським виглядало твердження Михайла Горбачова про те, що його історична заслуга полягала в тому, що розпад СРСР обійшовся без крові. Крові було багато, і вона, на жаль, і з його вини багато в чому, ллється досі", - сказала посол.
Ахундова підкреслила, що перший етап розвитку сучасного Азербайджану в 1990-1993 роках був менш успішним.
"Оскільки ті, що прийшли до влади, - спочатку промосковське керівництво Аяза Муталібова, потім лідера "Народного фронту" - проявили свою повну некомпетентність, і ці роки залишилися в нашій пам'яті як низка нескінченних переворотів, криміналізація режиму, боротьба за владу, що призвело до втрати 20% території Азербайджану", - розповіла посол.
При цьому, підкреслила вона, азербайджанський народ мобілізував всі захисні сили і зробив вибір на користь політика, якому беззастережно вірив, - Гейдара Алієва.
«Досі незбагненно, як геніальному політику Гейдару Алієву вдалося запобігти громадянській війні, зупинити розпад. Період 1993-2003 років я б охарактеризувала як період відродження», - заявила посол.
За її словами, Алієв зумів за кілька місяців створити армію, яка з листопада 1993 по травень 1994 року звільнила частину території Азербайджану.
"Він підписав нафтові контракти, які допомогли Азербайджану вижити і зробити істинно історичний ривок", - зазначила посол.
Ахундова сказала, що Алієв-старший продемонстрував приголомшливе політичне чуття до змін, і першим на пострадянському просторі проголосив приватну власність на землю - роздав землю селянам в Азербайджані.
Крім того, сказала посол, Алієв-старший буквально змусив усіх світових лідерів визнати і прийняти факт окупації і агресії, і домогтися міжнародно-правового оформлення принципу, за яким має базуватися врегулювання конфлікту.
Вона нагадала, що з 2003 року почався третій період розвитку Азербайджану - періоду модернізації та подальшого розвитку. Почалися великі реформи з боку президента Ільхама Алієва.
"Якщо Гейдару Алієву доля призначила здійснення місії спасителя, то його наступнику - Ільхаму Алієву - потрібно було визначити місце і роль Азербайджану в глобалізованому світі, здійснити прорив в економіці, в соціальній сфері, в інформаційних технологіях, і забезпечити незворотність і самодостатність державної незалежності", - зазначила Ахундова.
Посол наголосила, що Ільхам Алієв здійснив грандіозний план виходу країни на рейки постіндустріального суспільства.
На її думку, тоді в Азербайджані почався четвертий етап розвитку - етап звільнення, оскільки в цьому році виповнилося 30 років конфлікту навколо Нагірного Карабаху: "Всі ці роки ми чесно чекали підтримки від міжнародних структур, від посередників, але, на жаль, крім млявих закликів мінської групи до мирного розв’язання проблеми ми нічого не добилися".
Вона додала, що після серії провокацій з боку Вірменії, Збройні сили Азербайджану почали контр-наступальну і контр-терористичну операцію.
"Ми віримо в перемогу, віримо в швидке і остаточне звільнення наших земель, оскільки всі знають і весь світ знає, що Карабах - це Азербайджан", - констатувала Ахундова.
Надзвичайний і повноважний посол Турецької Республіки в Україні Ягмур Ахмет Гульдере нагадав, що в листопаді 1991 року Туреччина стала першою державою, що визнала незалежність Азербайджану, але взаємини між двома народами і країнами мають більш глибоке коріння.
"Коли Османська армія протистояла основним світовим державам у Галліполі, захищаючи підходи до своєї столиці в 1915 році, азербайджанці поспішили на фронт. Три тисячі азербайджанців віддали свої життя заради цієї важко здобутої перемоги, і незабаром їх пам'ять буде увічнена меморіалом в Чанаккале"- сказав Ягмур Ахмет Гульдере.
Він нагадав, що наприкінці Першої світової війни османи, попри те, що були ослаблені низкою воєн, без роздумів поспішили на допомогу, коли азербайджанці билися за свою незалежність.
"А сьогодні ми пишаємося досягненнями Азербайджану за минулі 29 років. Завдяки зростанню економіки, соціально-економічному прогресу і досягненням в області культури, Азербайджан став ключовим гравцем у регіоні, і за його межами", - зазначив Ягмур Ахмет Гульдере.
За його словами, подібні тенденції простежуються в азербайджансько-турецьких відносинах: "Турецькі інвестиції в Азербайджан 11 млрд доларів. У свою чергу - азербайджанські інвестиції в Туреччині 20 млрд доларів".
Він сказав, що турецько-азербайджанське стратегічне партнерство і стратегічні проекти, засновані на братерських відносинах, демонструють, що "наш регіон має всі ресурси для спільного процвітання, але деякі критичні питання потребують вирішення".
"Основним джерелом нестабільності в регіоні є триваюча окупація приблизно 20% території Азербайджану, зокрема Нагірного Карабаху ... Азербайджан правомочно розпочав контр-операцію, вдавшись до права на самооборону, передбачене 52 статтею Статуту ООН", - акцентував Ягмур Ахмет Гульдере.
Посол Туреччини заявив, що світ більше не може ігнорувати той факт, що 20% території Азербайджану знаходяться під окупацією, і що міжнародні зусилля врегулювати це питання в формі Мінської групи ОБСЄ не змогли досягти значного прогресу.
"Ми хочемо побачити врегулювання конфлікту в Нагірному Карабасі, досягнуте шляхом переговорів, засноване на принципі збереження територіальної цілісності Азербайджану відповідно до міжнародного права, резолюцій Ради безпеки ООН", - констатував Ягмур Ахмет Гульдере.
Турецькі громадяни, підкреслив посол, повною мірою розуміють розчарування громадян Азербайджану в зв'язку з відсутністю будь-якого значного прогресу в цьому напрямку протягом трьох десятиліть.
Народний депутат України, заступник співголів груп з міжпарламентських зв'язків з Азербайджаном і Туреччиною Людмила Марченко зазначила, що Азербайджан є стратегічним партнером для України.
"Весь світ визнав, що Карабах - це Азербайджан. Україна це теж визнає", - заявила Марченко.
"І дуже важливо, щоб найближчим часом якомога мирним шляхом, без військових дій, без жертв, Азербайджан відвоював свою територію", - додала вона.
У свою чергу, Надзвичайний і Повноважний посол України, голова Центру нових рішень Костянтин Єлісєєв сказав, що досягнення Азербайджану за останні 29 років вражають, і що під час відвідування цієї країни можна побачити, як вона розквітла за останні роки.
"Я б хотів відзначити роль лідерства в Азербайджанській Республіці, починаючи від батька-засновника Гейдара Алієвича Алієва і його продовжувача Ільхама Алієва, які зробили суттєвий внесок у розквіт Азербайджану, і це не просто компліменти, це реалії", - сказав Єлісєєв.
На його думку, проблема Нагірного Карабаху є болем, яку рано чи пізно потрібно врегулювати.
"Бажано, вона повинна бути врегульована політико-дипломатичним шляхом на базі відповідних резолюцій Ради безпеки ООН. Вони були ухвалені ще в 1993 році, але, на жаль, на сьогодні, поки що Рада безпеки не спроможна забезпечити їх реалізацію. На жаль, в цих конфліктах є вагома роль і Російської Федерації, і скажу відверто, там де Росія - там завжди є біда", - констатував Єлісєєв.
Голова Асамблеї національностей України, голова Об'єднаного конгресу азербайджанців України Ровшан Тагієв сказав, що, хоча на території України проживає понад півмільйона азербайджанців, бажання діаспори цієї країни бути поруч зі своєю історичною батьківщиною є природним почуттям. На його думку, не можна закривати очі на злочини, які відбувалися на окупованій території Азербайджану.
"Мінська група ОБСЄ, яка працює протягом 28 років, не зробила абсолютно нічого. І такі речі сприяли тому, що такі інфекції і вогнища агресії наростали в інших частинах земної кулі. І це торкнулося України в 2014 році. У формуванні добровольчих батальйонів брали участь, в тому числі, й азербайджанці, які тут живуть", - підкреслив він.
Тагієв сказав, що сьогодні Україна і Азербайджан зближуються, розуміючи важливість того, що тільки спільними зусиллями можна протидіяти гібридним атакам і прямим атакам.
У свою чергу доктор історичних наук, професор факультету гуманітарних наук Національного університету «Києво-Могилянська академія», керівник Асамблеї української та азербайджанської інтелігенції Фергад Туранлии нагадав, що історія конфлікту в Нагірному Карабасі бере початок у 19-го столітті, коли Російська імперія та Іран розділили територію Азербайджану на дві частини відповідно до умов договорів від 1813 і 1828 років. У зв'язку з цим відбулося переселення вірмен з територій інших держав на територію Карабаху й інші землі на півночі Азербайджану, а місцеве азербайджанське населення було витіснене і депортоване.
Голова Об'єднаної діаспори азербайджанців України, доктор юридичних наук Хікмет Джавадов підкреслив, що вірменська сторона завжди воювала з мирним населенням, ще за часів Османської імперії.
"Те, що сьогодні днями відбулося в місті Гянджа, теж показник того, що з цими людьми, я маю на увазі військовими угрупуваннями, домовлятися неможливо, і я категорично проти того, щоб з ними сидіти за столом, про щось говорити. Терористів потрібно знищувати. Ті військові формування, які на території Азербайджану стріляють по мирних містах, з ними немає про що говорити", - наголосив він.
При цьому Джавадов сказав, що дуже радий, що сьогодні Збройні сили Азербайджану звільняють свої території: "Хочу ще сказати, що азербайджанський народ терором не налякаєш".
Він заявив, що звільнення Карабаху - це справа честі.
Серед запрошених до участі в обговоренні: Ельміра Гусейн гизи Ахундова - Надзвичайний і Повноважний Посол Азербайджанської Республіки в Україні; Ягмур Ахмет Гульдере - Надзвичайний і Повноважний Посол Турецької Республіки в Україні; Валерій Колюх - народний депутат України, співголова групи з міжпарламентських зв'язків з Азербайджанською Республікою; Людмила Марченко - народний депутат України, заступник співголів груп з міжпарламентських зв'язків з Азербайджанською Республікою і Турецькою Республікою; Костянтин Єлісєєв - Надзвичайний і Повноважний Посол України, голова Центру нових рішень; Юрій Бошицький - ректор Київського університету права НАН України, Заслужений юрист України, керівник Міжнародного центру правових проблем інтелектуальної власності при Інституті держави і права, доктор юридичних наук, професор; Фергад Туранли - доктор історичних наук, професор, факультет гуманітарних наук Національного університету «Києво-Могилянська академія», керівник Асамблеї української та азербайджанської інтелігенції; Ровшан Тагієв - Глава Асамблеї національностей України, голова Об'єднаного конгресу азербайджанців України; Хікмет Джавадов - голова Об'єднаної діаспори азербайджанців України, доктор юридичних наук; Марина Гончарук - представник Бакинського Міжнародного Центру мультикультуралізму в Україні; Максим Паламарчук - заступник керівника центру зовнішньополітичних досліджень НІДС при Президентові України; Олег Жданов - військовий експерт; Садиг Тагієв - начальник кафедри кримінального, кримінально-виконавчого права та кримінології Академії Державної пенітенціарної служби, доктор юридичних наук, професор, Заслужений юрист України; Володимир Крейденко - народний депутат України, співголова групи з міжпарламентських зв'язків з Азербайджанською Республікою; Юрій Кочубей - Надзвичайний і Повноважний Посол України, провідний науковий співробітник Інституту сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України.
