Київ. 20 листопада. УНІАН. Експерти вважають, що в Україні необхідно удосконалювати законодавче регулювання поводження з електронними відходами.
Про це сказала на прес-конференції в УНІАН завідувач кафедри екологічної безпеки Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління Ганна Виговська.
На прес-конференції зазначалося, що в останні роки в усьому світі фіксується стрімке зростання нового виду відходів – продуктів цивілізації та нових технологій, які отримали назву «електронні відходи». Багато з них містять токсичні важкі метали, полівінілхлорид та інші шкідливі елементи. Експерти підрахували, що до 70% небезпечних для довкілля та здоров’я людини речовин , які є у твердих побутових відходах, міститься саме в електронних відходах.
Як наголосила Виговська, на сьогодні постала потреба в удосконаленні регулювання поводження з електронними відходами, і це має здійснюватися як шляхом внесення змін і доповнень до діючих нормативних актів, так і розроблення нових нормативних актів.
Перш за все, на її переконання, в законодавчому порядку в Україні має бути запроваджений принцип розширеної відповідальності виробника.
Виговська зазначила, що в Україні вже кілька років розробляється технічний регламент щодо поводження з електронними відходами, проте він не враховує ряд важливих аспектів, зокрема, визначення електронних відходів.
Також, за словами Виговської, необхідно внести в регламент положення про ведення державного реєстру виробників електричного та електронного обладнання і покласти на них відповідальність за поводження з такими відходами. «Необхідно зобов'язати виробників створити систему поводження з такими відходами, а також має бути визначена структура, яка несе відповідальність за поводження з такими відходами», - додала експерт.
Вона також повідомила, що в ЄС існує досить розвине законодавство щодо поводження з електронними відходами, що регулює як загальні підходи, так і поводження з окремими категоріями відходів.
«Принцип «забруднювач платить» є керівним на європейському і міжнародному рівнях. Виробник та утримувач відходів мають поводитися з відходами таким чином, щоб гарантувати високий рівень захисту довкілля та здоров'я людини», - зазначила Виговська.
Вона також повідомила, що в ЄС держави не фінансують заходи з утилізації, ці обов’язки покладені на виробників, а держава здійснює лише функції реєстрації і контролю.
Виговська також зазначила, що в Україні відсутність визначення, що таке відходи електричного і електронного обладнання, призводить до того, що неможливо здійснити їх облік і моніторити потоки таких відходів.
Вона зазначила, що, згідно з даними Державної статистичної служби, в 2012 році було утворено 26 тис. тонн відпрацьованого обладнання і устаткування. «За нашими експертними оцінками, лише електронних відходів мало бути утворено понад 100 тис. тонн, а за оцінками інших експертів, ця цифра - близько 300 тис. тонн», - сказала вона.
Експерт також відзначила, що в Україні закон про хімічні джерела струму в цілому відповідає директиві про батареї та акумулятори, але запроваджений там економічний механізм стосується лише хімічних джерел струму ємністю вище 7 ампер на годину.
«Тобто, пальчикові батареї залишилися поза межами законодавчого регулювання», - додала Виговська.
У свою чергу, заступник директора департаменту екологічної безпеки Мінприроди України Ігор Щербак зазначив, що жодне підприємство в Україні поки що не отримало ліцензії на переробку і утилізацію електронних відходів. «Технології утилізації є, але коли вони будуть запропоновані до розгляду міністерству, тоді міністерство їх розгляне, чи буде це нове будівництво, чи вже готові потужності, які існують у Франції», - сказав він.
Начальник відділу зв'язків із громадськістю компанії «МТС-Україна» Вікторія Рубан повідомила, що впродовж грудня 2013 - лютого 2014 року скриньки для відпрацьованих батарейок будуть встановлені в усіх магазинах МТС по всій Україні. На сьогодні, за її словами, такі скриньки встановлено у 58 магазинах МТС у Києві та Київській області, у 13 магазинах Львова та Львівської області, зараз починають встановлювати скриньки у Житомирі та Житомирській обл.