Київ. 20 березня. УНІАН. 2012 рік став рекордним за загальною кількістю протестних акцій в Україні, майже половина з яких були присвячені соціально-економічним питанням.
Про це на прес-конференції в УНІАН повідомив керівник відділу вивчення соціальних протестів Центру дослідження суспільства Володимир Іщенко.
Він презентував результати моніторингу протестної та репресивної активності в Україні за 2012 рік та початок 2013 року.
За словами В.Іщенка, у 2012 році було зафіксовано 3 тисячі 636 протестних подій, що є рекордною кількістю протестів за останні три роки.
В.Іщенко відзначив, що порівняно з 2011 роком (2277 подій) відбулося зростання протестних акцій на 60%. У січні та лютому 2013 року протестна активність залишається відносно високою.
Піки протестної активності припали на липень (407 протестів) та жовтень (446 протестів) 2012 року, однак і в інші місяці кількість протестів часто перевищувала найвищі піки за попередні роки. Навіть під час Податкового майдану та кампанії чорнобильців й афганців було зафіксовано менше протестів.
Під час акцій минулого року найчастіше піднімалися питання незаконних забудов і приватизації міського простору, інтересів дрібного бізнесу, невиплати зарплат, соціальних виплат, навколишнього середовища. Велику частку займали протести проти деградації соціальної та комунальної інфраструктури – через проблеми з постачанням електроенергії та води, поганий стан доріг, закриття поліклінік та шкіл у рамках так званої «оптимізації».
За словами В.Іщенка, зростання політичних протестів у передвиборчий рік є цілком очікуваним. Високим був також рівень протестів з вимогами, спрямованими проти Президента Віктора Януковича та уряду загалом. При цьому кількість протестів на підтримку екс-прем’єра Юлії Тимошенко була відносно невеликою.
Він зауважив, що абсолютна кількість протестів у 2012 році зросла майже в усіх областях України. Зменшення кількості протестів було зафіксоване лише у декількох областях: Луганській, Запорізькій, Сумській, Хмельницькій та Полтавській. Як і раніше, найбільше протестів зафіксовано у Києві (638 протестів). При цьому порівняно з 2011 роком зросла відносна частка протестів у Західному (з 19% до 24%) та Південному регіонах (з 17% до 22%) і зменшилася в Центральному (з 39% до 35%) та Східному (з 25% до 19%).
Зростання кількості протестів у 2012 році відбулося, насамперед, за рахунок політичних протестів, пов’язаних із електоральними кампаніями та передвиборною боротьбою (з 25% у 2011 року до 34%).
Однак третій рік поспіль під час протестів в Україні найчастіше піднімаються соціально-економічні питання (43% протестів у 2012 році).
З 2011 року абсолютна кількість соціально-економічних протестів зросла з 1374 до 1546.
У 2012 році ідеологічні питання або проблеми громадянських прав піднімалися лише у 24% та 17% випадках протестів відповідно.
На початку 2013 року частка соціально-економічних протестів навіть зросла і склала 53%, натомість політичних – зменшилася (до 26%).
У 2012 році було зафіксовано зростання участі у протестних подіях партій або окремих політиків (до 35%) і, разом з тим, поглиблення ігнорування ними соціально-економічних проблем, що є пріоритетними для більшості громадян.
Якщо у 2011 році 39% протестів за участі партій піднімали соціально-економічні питання (порівняно із середньою часткою 60% того року), то у 2012 році - лише 23% (порівняно із середнім показником 43%).
На початку цього року частка протестів за участі політичних партій або окремих політиків зросла до 40%, і 29% цих протестів піднімали соціально-економічні питання, що, однак, майже вдвічі менше середнього показника соціально-економічних протестів.
В.Іщенко звернув увагу на небезпечну тенденцію: у 2012 році зафіксовано зростання конфонронтаційних (18%) та особливо насильницьких (10%) протестних дій. Так, кожен десятий протест був насильницьким. Зростання насильства у 2012 році відбулося насамперед за рахунок незаконних дій груп найманців з метою тиску на політичних конкурентів напередодні парламентських виборів. Поки що воно не свідчить про перехід до насильства низових протестів неформальних ініціатив та громадських організацій, зазначив експерт.
Абсолютна більшість (62%) насильницьких протестів стосувалася політичної боротьби.58% насильницьких дій здійснювалися «групами невідомих». Лише у 6% була повідомлена участь громадських організацій.
Значно меншою мірою насильство у 2012 році здійснювалося неформальними аполітичними ініціативами громадян (13% проти 22%).
Найчастішим об’єктом насильницьких протестів у 2012 році були політичні партії: 50% насильницьких дій були спрямовані саме проти них. Значно менша частка насильства припадає на правоохоронні органи: у 2012 році - лише 3%.
При цьому переважна більшість протестів лишаються конвенційними та мирними (72% у 2012 року), повідомив В.Іщенко.