Київ. 20 вересня. УНІАН. Колишній міністр закордонних справ Володимир Огризко, який балотується до Верховної Ради України за виборчим списком Української платформи "Собор", заявляє про намір реалізувати законодавчі ініціативи громадянського суспільства у сфері освіти.
Про це В.Огризко заявив сьогодні в УНІАН під час круглого столу "Деградація освіти в Україні: хто винен і що робити".
"Ми, як політична сила, яка йде до влади, готова справді співпрацювати і відпрацьовувати ті речі, які на сьогодні будуть адекватні. Ми, безумовно, матимемо представництво у наступному парламенті, тому зараз ми й хочемо налагодити зв'язок з громадськими організаціями і спеціалістами для того, що напрацювати найбільш оптимальний законопроект про вищу освіту", - сказав В.Огризко.
За його словами, останні кроки влади у сфері освіти спрямовані не на реформу та інтеграцію до Болонської системи, а навпаки - на повернення її "у русло совкової реальності".
У свою чергу голова правління ГО "Центр освітнього моніторингу" Павло Полянський наголосив, що закон про вищу освіту не повинен ухвалюватися у передвиборчий період. "Найкращий час для будь-яких реформаторських кроків — це 2013-2014 роки. Це між парламентськими та президентськими виборами. Бо рік перед виборами дуже зручний для ухвалення політично мотивованих рішень", - вважає він.
Водночас, на думку експерта, Україні вже не обійтися лише прийняттям закону про вищу освіту. "Без того, щоби в цілому модернізувати правове поле української освіти, необхідно прийняти рамкове законодавство, яке стосується дошкільної освіти, загальної середньої освіти, професійної, яка взагалі сьогодні є упосліджена, післядипломної і наукової діяльності справу не вирішити. Воно все занадто пов'язано", - переконаний П.Полянський.
Директор Центру тестових технологій і моніторингу якості освіти Ігор Лікарчук повідомив, що згідно з результатами участі європейських країн у Болонському процесі у квітні цього року Україна отримала 2,2 бали за п'ятибальною оцінкою. "Тобто будучи в 2005 році однією з перших країн, яка була біля джерел зародження Болонського процесу, ми виявилися на 42 з 43 місць за результатами семирічної роботи. Це серйозний сигнал, куди почала відкочуватися наша освіта", - зазначив він.
І.Лікарчук визначив три головні проблеми національної системи освіти, зокрема, - архаїчна система адміністративного управління, радянська система економіки та відсутність якості надання освітянських послуг.
"Стан вищої освіти не є проблемою виключно одного міністра, це дійсно є суспільною проблемою. І це є наслідком суспільної кризи, яка призводить до відсутності консенсусу", - у свою чергу додав голова Української асоціації студентського самоврядування Олександр Смірнов.