У столичному Українському домі проходить міжнародна конференція, присвячена реформі вітчизняної вищої освіти

Київ. 20 квітня. УНІАН. 20-21 квітня у столичному Українському домі у рамках святкування 20-ї річниці діяльності Програми імені Фулбрайта в Україні проходить міжнародна конференція «Вища освіта в Україні: інтернаціоналізація, реформи, нововведення».

Про це повідомив сьогодні на прес-конференції в УНІАН директор програми ім. Фулбрайта в Україні Мирон Стахів.

Він зазначив, що програма працює у форматі академічних обмінів.

«За 20 останніх років 800 українських студентів, викладачів, старших науковців мали можливість перебувати у США і близько 450 американських учасників по нашій програмі перебували в Україні”, - повідомив М.Стахів.

За його словами, мета освітньої конференції – виконати критичне оцінювання шляху розвитку і реформи вищої світи в Україні за останні 20 років і провести дискусії щодо шляхів подальшого розвитку вищої освіти в Україні.

М.Стахів поінформував, що на конференцію з’їхалися спеціалісти, науковці з понад 10 країн, експерти з Євросоюзу, США і безпосередньо з України.

У свою чергу президент Міжнародного фонду досліджень освітньої політики, колишній заступник міністра освіти і науки України (2009-2010) Тарас Фініков зауважив, що 20 років тому в Україні було менше 160 вищих навчальних закладів, а сьогодні - близько 350 вишів університетського типу і близько 800 вишів, які готують бакалаврів, молодших спеціалістів тощо.

«Україна мала тоді 170 тисяч студентів. Сьогодні вона має 2 млн 200 тисяч студентів. Сьогодні Україна легко, без проблем приймає 70-75% усіх випускників середніх шкіл у свої вищі навчальні заклади і має один із найвищих рівнів прийому у вищі навчальні залади не тільки у Європі, але й у світі”, - сказав Т.Фініков.

Він висловив переконання, що здатність країни дати великій кількості своїх громадян вищу освіту - “це більше позитивний факт. Тут є дві сторони справи... Але ситауція певної диспропорції не є ситуацією драматичною, а є ситуацією, яка скоріше підштовхує країну до того, щоб знайти засоби використати цих людей, ніж підштовхує до того, щоб ставити бар’єри на шляху отримання цими людьми цієї освіти”.

За словами Т.Фінікова, за 20 років вітчизняна освіта зазнала дуже сильних змін і трансформацій, зокрема, з’явилось безліч нових спеціальностей, напрямів підготовки, освітня система стала більш демокртичною і ліберальною і вже є членом Європейського простору вищої освіти і наукового дослілження.

“З іншого боку, ми маємо ситуацію, коли у нас як не було, так і немає реальної автономії вишів, коли ми маємо надзвичайно низький рівень субсидіювання і забезпечення навчання, коли наш студент отримує на навчання лише трохи більше 25% того, що отримують у середньому європейські студенти, і цілий ряд інших речей, які не у кращу сторону відрізняють нашу освітню систему від тих, які існують сьогодні в Європі”, - наголосив він.

На цей час, відзначив фахівець, Україна має реформу, яка не набула завершеного вигляду і немає адекватного закону про вищу освіту.

“Оця ситуація є ситуацією, яка не може драматизуватися і сприйматися якось дуже вже тяжко. Ця ситуація є тою, коли ми всі повинні ясно зрозуміти, що здатен зробити кожен навчальний заклад, як групи навчальних закладів можуть об’єднуватись в університетські консорціуми, у якісь стукрутри, які можуть включати навчальні заклади різних країн, і як ми усі разом здатні далі штовхати освітню реформу в нашій країні і йти до досягення того, що насправді зробить нас абсолютно адекватними світовим викликам у сфері вищої освіти”, - заявив Т.Фініков.

Виконавчий директор ГО «Український науковий клуб» Наталія Шульга відзначила таку проблему українських університетів як відсутність стійкої репутації та неможливість конкурувати на рівних із західними вишами.

“Культурний, а головне, інтелектуальний потенціал університету не поповнюється, а марно витрачається через, і насамперед, надмірну централізацію управління вищою освітою, відсутність законодавчої підтримки і морального визнання свободи у дослідженні. За таких умов університет, замість стати чинником прискорення модернізації вищої освіти і генератором розвитку країни, може стати обтяжливим фактором для вітчизняної науки”, - заявила вона.