Київ. 3 квітня. УНІАН. Постабортний синдром у жінки може виявитися через 10-30 років після штучного переривання вагітності.
Про це сьогодні на прес-конференції в УНІАН сказала кандидат психологічних наук Людмила Гридковець.
За словами фахівця, однією із головних ознак стану постабортного синдрому є відчуття провини, яке провокує депресивні розлади та розвиток психічних патологій у жінки. Л.Гридковець розповіла, що у практиці психологів спостерігаються випадки розвитку шизофренії у жінок літнього віку, де першопричина є саме аборт. «Коли піднімаєш першопричину з глибинного рівня виявляються факти абортованості у минулому, непрощення жінки себе. При чому цього непрощення не було одразу після аборту. Воно починає розвиватися з часом у контексті зростання особистості, зміни її світоглядних позицій», - зазначила Л.Гридковець.
Психолог наголосила, що жінка, яка вдається до аборту, сама належить до категорії «уцілілих» (від штучного переривання вагітності). «У родині такої жінки робили аборти або матір, або бабусі. Синдром «уцілілого» спостерігається у 70-80% родин нашого суспільства,» - підкреслила психолог.
Посилаючись на результати дослідження, яке проводилося науковцями серед студентської молоді чотири роки тому, фахівець зазначила, що 76 % молоді мали суїцидальні думки чи вчинки. «Коли ми почали досліджувати цю категорію молоді, з’ясувалося, що в анамнезі усіх їхніх родин був присутній аборт. Водночас ми провели дослідження серед молоді, яка не мала суїцидальних думок, ані вчинків, відповідно там наявність абортів була тільки у десяти відсотках випадків», - наголосила Л.Гридковець.
Вона також підкреслила, що штучне переривання вагітності провокує певний сценарій проживання дійсності. Для синдрому «уцілілого» характерна фіксація дитини або на стані – я не потрібен у цьому світі, або - я не можу пробачити те, що зі мною хотіли зробити. Хоча безпосередньо до дитини не було застосовано жодної думки абортивного характеру, а аборт був перед народженням дитини або після», - зауважила фахівець.
Таким чином, за словами психолога, чинник «уцілілого» формується незалежно від того чи були думки щодо конкретної дитини чи був анамнез у даній родині.
Л.Гридковець також розповіла, що психологи часто стикаються з фактами, коли онкологічна хвороба розвивається у жінок, що самі не робили аборт, але він був у матері або бабусі онкохворої. «Це чинник витіснення певної частини свого роду, яка призводить до витіснення на фізичному рівні. Таким чином відбуваються зміни. Аборт робить дуже широкі наслідки для особистості і жінки, і дитини, і чоловіка», - зазначила психолог, підкресливши, що, як свідчить практика, жінка ніколи не пробачає чоловікові аборту. «Жінка на підсвідомості до останнього чекає, що чоловік її зупинить, скаже, що дитина йому потрібна, що він їх любить. І коли таке не відбувається, жінка віддаляється від чоловіка, люди віддаляються. Відбувається деформація родини», - наголосила Л.Гридковець.