Київ. 13 грудня. УНІАН. За 4 роки Україна нічого не зробила із захисту прав громадян на рідну мову. Про це заявив голова ВГО «Правозахисний громадський рух «Російськомовна Україна» Вадим КОЛЕСНІЧЕНКО сьогодні на прес-конференції в УНІАН, присвяченій презентації Другого громадського Звіту про виконання в Україні положень Європейської хартії регіональних мов або мов меншин, підготовленого українськими правозахисними організаціями.
За словами народного депутата, громадський звіт готувався майже рік і був підтриманий представниками більш як 30 національних меншин України в спеціальному листі на адресу міжнародних організацій.
За словами В.КОЛЕСНІЧЕНКА, «за 4 роки, що пройшли після подачі Першої державної періодичної Доповіді про виконання положень Хартії та майже 1,5 року з часу отримання рекомендацій від Комітету Міністрів Ради Європи, Україна досі не врахувала зауваження і рекомендації європейських профільних структур»
«Україна, ратифікувавши Хартію, не взяла на себе вагомих зобов'язань щодо покращення ситуації з регіональними мовами, держава обрала мінімальний рівень захисту для тринадцяти мов, які були визнані регіональними, що фактично призвело до утиску прав громадян», - заявляє В.КОЛЕСНІЧЕНКО.
Він відзначив, що «у сфері освіти можна констатувати практично повне ігнорування державою зауважень Ради Європи. Місцеві органи влади відверто перешкоджають створенню груп у дошкільних навчальних закладах з викладанням на регіональних мовах, незважаючи на значний суспільний попит. Наприклад, школи з російською і молдавською мовами навчання переповнені в середньому майже на 300%, з кримськотатарською - на 150%. При цьому за останні 10 років держава не побудувала жодної нової школи з регіональними мовами (крім кримськотатарських)».
У свою чергу голова Ради ВГО «Правозахисна організація «Загальна мета» Руслан БОРТНИК відзначив, що у сфері телебачення і радіомовлення не прийнято жодних заходів із захисту мов меншин. На законодавчому рівні досі не визначена мінімальна обов'язкова квота мовлення для таких мов».
За словами представників правозахисних організацій, громадський звіт вже направлено до Ради Європи і провідних міжнародних організацій, а також до органів державної влади України.