Київ. 7 червня. УНІАН. В Україні третина дорослого населення має підвищений артеріальний тиск (АТ).
Про це сьогодні на прес-конференції в УНІАН повідомив керівник відділення симптоматичних артеріальних гіпертензій Інституту кардіології ім. Стражеска АМН України Юрій СІРЕНКО.
За його словами, ефективне лікування хворих з артеріальною гіпертензією (АГ) - дуже складна проблема. «У нашій країні близько 12 мільйонів осіб мають підвищений АТ, водночас контролюється це захворювання лише у 14% хворих. Недостатнє лікування артеріальної гіпертензії не є особливістю лише нашого населення. Досвід країн, де вже давно працюють національні програми щодо артеріальної гіпертензії, свідчить, що від 66 до 95% хворих з артеріальною гіпертензією лікуються погано, не досягаючи необхідного зниження АТ», - сказав Ю.СІРЕНКО. При цьому він підкреслив, що, зокрема, у Європі ефективно лікуються лише від 6 до 23% пацієнтів, а найвищі показники у США - там ефективно лікують 27,4 % хворих з АГ.
Професор наголосив, що особливі проблеми спостерігаються у лікуванні артеріальної гіпертензії у сільській місцевості. «У сільській популяції нашої країни знають про наявність артеріальної гіпертензії у 68% осіб - 56% чоловіків та 87% жінок. А гіпотензивні препарати приймають лише 38% хворих - 23% чоловіків та 56% жінок, а ефективність лікування - лише 8% (3% серед чоловіків та 15% жінок)», - наголосив професор Ю.СІРЕНКО.
Зупинившись на питаннях терапії, професор наголосив, що препарати, які призначає лікар, мають добиратися на основі доказової медицини, добре переноситися пацієнтом і мати зручний режим дозування. «Якщо через призначену терапію погіршується якість життя та немає почуття задоволеності терапією, то користь такого лікування істотно знижується, і, навпаки, якість життя мотивує хворих до прийому препаратів. Іноді люди з артеріальною гіпертензією не вважають за потрібне постійно приймати гіпотензивні засоби. Найчастіше припиняють лікування пацієнти із АГ, у яких хворобу виявлено вперше», - зазначив Ю.СІРЕНКО.
Експерт зазначив, що механізм основного ефекту ангіогіпертензивної терапії - це зниження артеріального тиску, тому «порядок препаратів не має значення - усі препарати знижують рівень АТ однаково». «Вплив на конкретний специфічний результат і ефективність препаратів абсолютно однакова. І ще один важливий момент. Ми не можемо і не знаємо, як передбачити той чи інший тип серцево-судинного ускладнення, що може виникнути у такого пацієнта завтра або післязавтра, і тому ми знижуємо тиск, використовуючи цей універсальний механізм», - зазначив професор.
Він наголосив, що зазвичай причини невисокої ефективності лікування ховаються у призначенні монотерапії або низької прихильності пацієнтів до лікування за необхідності використання кількох препаратів. «Наші дослідження довели, що 72% пацієнтів високого ризику за 5 років змінили лікування. Часто причиною зміни були призначення інших лікарів - 34%, фінансові проблеми - 33%, а побічні реакції за застосування гіпотензивних засобів стали причиною зміни лікування лише у 10%», - наголосив Ю.СІРЕНКО.
Професор підкреслив, що підвищення прихильності гіпотензивної терапії - одна із найреальніших способів підвищення її ефективності. На його думку, підвищити прихильність терапії у хворих з АГ можуть кілька чинників, насамперед, це спрощення режиму прийому препаратів, з'ясування причин попередніх невдач, перехід до режиму прийому препаратів раз на добу, уникнення частих змін у режимі лікування.
«Вдалий першопочатковий вибір гіпотензивної терапії часто має визначальну роль у прихильності пацієнта. Передбачити індивідуальну відповідь на лікування у кожного конкретного хворого дуже складно. Враховуючи, що гіпотензивні препарати повністю виявляють свій потенціал у середньому через місяць, підбір терапії може розтягнутися на тривалий час. Це негативно відбивається на прихильності пацієнтів до лікування», - сказав Ю.СІРЕНКО.