Конфлікти навколо будівництва свідчать про кризу моделі управління містобудівним процесом - експерт

Київ. 29 лютого. УНІАН. Конфлікти навколо будівництва в Україні є ознакою кризи моделі управління містобудівним процесом.

Таку думку висловив директор інформаційно-ресурсного центру «Реформування земельних відносин в Україні» Максим ФЕДОРЧЕНКО сьогодні на прес-конференції в УНІАН.

Представляючи результати дослідження «Аналіз практики застосування правил забудови в містах України і відповідності містобудівної практики цих міст законодавству України», він відзначив, що конфлікти навколо проектів забудови пояснюються системними причинами.

Зокрема, за його словами, серед причин виникнення будівельних конфліктів - неповноцінна модель управління містобудівним процесом, що складається з містобудівної документації.

М.ФЕДОРЧЕНКО вважає, що хаотичності забудови в Україні сприяють застарілі схеми планування областей і районів і генеральні плани населених пунктів їхня відсутність. При цьому містобудування ведеться, виходячи з плану окремої земельної ділянки і не узгоджується з генеральним планом населеного пункту.

На думку експерта, законодавство в містобудівній сфері має суперечливий характер, коли норми і правила не прописані в законі, а визначаються безліччю відомчих нормативних актів. Крім того, існує хвороблива конкуренція між містобудівною і земельною галузями (наприклад, окрема реєстрація прав на нерухомість і на землю).

Крім того, вважає М.ФЕДОРЧЕНКО, виникненню конфліктів сприяє і можливість ведення будівництва всупереч вимогам затвердженої містобудівної документації, зокрема, через судові інстанції, а також слабка роль громадськості у містобудівному процесі, яка передбачена законодавством. Проте через відсутність механізмів реалізації контролю громадськості і «аморфності» громади, вплив населення незначний. До того ж містобудівна документація підлягає обговоренню громадськості, а виділення земельних ділянок під будівництво – ні, відзначив він.

За словами експерта, якби земельна реформа здійснювалася (зокрема, розмежування земель державної і комунальної власності), громадськість мала б більш значний вплив на містобудівний процес. Він додав, що розмежування земель державної і комунальної власності стримується через те, що у разі його проведення близько 90% землі мало б належати громаді.

М.ФЕДОРЧЕНКО також вважає, що до погіршення містобудівної ситуації призводить і загострення житлової кризи в країні. Цим він пояснює негативне ставлення українців до будь-якого будівництва.

Як сказав експерт, серед рекомендацій фахівців з усунення причин виникнення будівельних конфліктів і поліпшення містобудівної ситуації - кодифікування містобудівного законодавства (ухвалення Містобудівного кодексу), дотримання затвердженої містобудівної документації, впровадження інформування громадськості про плани відведення земельних ділянок під будівництво, введення громадського моніторингу планування територій міст, а також впровадження програм будівництва доступного житла з використанням іноземного досвіду (придбання конструкторів – будівель, які швидко монтуються, термін експлуатації яких становить 10-15 років).

М.ФЕДОРЧЕНКО також повідомив, що за наслідками проекту, здійсненого за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», планується видати книгу «Планування територій на місцевому рівні: громада, влада і бізнес» накладом 2 тисячі примірників. Книга, вихід якої очікується у березні цього року, розповсюджуватиметься безкоштовно, сказав він.