Учасники круглого столу «Європейський Союз і Україна: проблеми енергетичної безпеки» відзначають актуальність проблеми, що обговорювалася, а також конструктивний характер дискусії, яка відбулася.
Учасники констатують наявність складних, таких, що вимагають невідкладного розгляду питань, які стосуються організації стабільного забезпечення потреб країн ЄС у вуглеводневих енергоносіях і покриття існуючого дефіциту електроенергії, в окремих державах Євросоюзу. На нашу думку ці питання повинні вирішуватися в ході прямих переговорів за участю всіх зацікавлених сторін: країн споживачів, виробників і транзисторів відповідних ресурсів. Тільки політика, направлена на облік законних інтересів всіх учасників енергетичного ринку може бути ефективною і дійсно загальноєвропейською.
Загальноєвропейська енергетична політика може і повинна базуватися на принципах, закладених в проекті енергетичної стратегії ЄС, як єдиному на сьогодні прозорому документі, який ставить завдання і визначає перспективи, але вона не повинна розумітися як політика виключно ЄС, до якої решта учасників енергетичного ринку зобов`язана автоматично приєднатися. Енергетична стратегія ЄС потенційно буде лише базою для пошуку і досягнення взаємовигідного компромісу споживачів енергетичних ресурсів з їх виробниками і транзитами. У зв`язку з цим взаємовигода повинна бути головною вимогою до загальноєвропейської енергетичної політики. Абсолютно неприйнятними є спроби одностороннього диктату, як виробників відповідних ресурсів, так і їх споживачів або транзитів.
Учасники круглого столу також відзначають наявність наступних небезпечних тенденцій:
По-перше, існує конфлікт інтересів компаній, що працюють у сфері газовидобування, газопостачань і газорозподілу, які прагнуть до максимізації прибутку і економічних інтересів країн-споживачів, яким потрібно зберігати конкурентоспроможність своєї економіки.
По-друге, актуальним є перманентний конфлікт транзитів і виробників енергоносіїв, що останніми роками неодноразово відбивався на інтересах споживачів.
Третьою небезпекою є політизація енергетичних проблем в окремих країнах, з метою отримання внутрішньополітичних дивідендів окремими партіями і політиками-популістами.
Четверта негативна тенденція – спроби східноєвропейських підприємців, чиї капітали часто мають сумнівне походження, керованих пожадливістю і егоїзмом, закріпити за собою в енергетичній сфері ключові позиції, з яких вони можуть робити негативний вплив на енергетичну безпеку не тільки своїх держав, але і країн ЄС.
У зв`язку з цим, з урахуванням інформації, наданої в доповіді пана Каменца і на його наполегливу вимогу, учасники круглого столу засудили існуючу в Україні практику насильницьких захоплень обласних енергорозподільних компаній, зокрема, випадки які мали місце в 2005 році, за участю бізнес-структур пана Григоришина.
Учасники закликають уряди зацікавлених країн до початку інтенсивних переговорів в рамках загальноєвропейського енергетичного форуму. Кінцевою метою таких переговорів повинно бути вироблено механізм забезпечення взаємного доступу зацікавлених країн і їх компаній до участі в здобичі, транзиті і комерційному розподілі енергетичних ресурсів.
Учасники круглого столу вважають, що ефективними кроками на даному шляху були б уніфікація національного законодавства і посилення міжнародного, зокрема суспільного, контролю над діяльністю приватних і державних корпорацій, що працюють в енергетичній сфері.
За підсумками обговорення учасники прийшли до згоди про необхідність ширшого залучення громадськості і незалежних експертів до участі у виробленні рекомендацій національним урядам щодо розробки загальної європейської енергетичної політики. Зокрема, пан Олексій Толкачев, від імені «Суспільного комітету національної безпеки України», запропонував створити Координаційний комітет, який, об`єднавши в своїх рядах представників громадськості країн ЄС і України, надавав би, з використанням механізмів цивільного суспільства, тиск на уряди і законодавчі органи своїх країн, для стимулювання їх до активнішої і конструктивнішої участі у виробленні загальноєвропейської енергетичної політики.