Київ. 22 вересня. УНІАН. Кількість проектних заявок, які були подані в рамках освоєння коштів Державного фонду регіонального розвитку (ДФРР), з 2015 року зросла утричі - до 5018 проектних заявок.
Про це на прес-конференції в УНІАН повідомила експерт Всеукраїнської громадської організації «Асоціація сприяння самоорганізації населення» Олександра Калашникова, презентуючи результати дослідження ефективності освоєння коштів ДФРР.
«Варто відзначити щорічне збільшення кількості проектів, які подаються від регіонів. За три роки кількість зросла майже втричі. Проекти ростуть щорічно. Якщо у 2015 році було подано 1180, у 2016 році - 2018, у 2017 році - 5016 проектів», - сказала вона.
За словами експерта, рівень освоєння виділених коштів також демонструє позитивну динаміку.
«За 2016 рік 80% регіонів використовували виділені фінанси ДФРР на 90%, хоча у 2015 році зазначеної позначки досягли тільки 50%», - додала Калашникова.
Незважаючи на таку позитивну динаміку, експерт відзначила низку недоліків, які знижують ефективність фонду.
«Серед недоліків варто відзначити домінування проектів соціального спрямування, які направлені на реконструкцію шкіл, житлово-комунального господарства. На наш погляд, це не є позитивною тенденцією. Має бути баланс соціальних і економічних проектів. Економічний проект стимулюватиме розвиток місцевого підприємництва та економіки громад, районів і цілих областей", - сказала Калашникова.
Присутня на прес-конференції голова ВГО «Асоціація сприяння самоорганізації населення» Тетяна Кирилова у свою чергу зазначила, що така кількість соціальних проектів є результатом недофінансування в минулому.
«За великий період часу вся інфраструктура по селах, по громадах, вона була доведена до поганого стану. І тому, особливо в об'єднаних громадах, люди в першу чергу почали відновлювати свою інфраструктуру за допомогою фінансування ДФРР», - сказав вона.
Калашникова також зазначила, що якість поданих до Держфонду регіонального розвитку заявок залишається на низькому рівні, відчувається нестача кваліфікованих співробітників у місцевих органах самоврядування.
«Серед проектів переважають представлені обласними та районними державними адміністраціями. В обласних, районних адміністраціях кадровий потенціал кращий. Вони здатні підготувати якісну проектну заявку у ДФРР. На жаль, органи місцевого самоврядування не завжди можуть кваліфіковано підготувати заявку, яка відповідає усім вимогам. Якість заявок від місцевого управління низька», - сказала експерт.
У свою чергу голова асоціації зазначила, що для місцевих громад нераціонально витрачати кошти на розробку проектно-кошторисної документації (ПКД), яка може бути не підтримана регіональною конкурсною комісією. Для прикладу, у масштабних проектах сума розробки ПКД може сягати 200 тис. Грн.
«Ми пропонуємо подавати заявки в два етапи. Перший, невитратний, - це концепція, якщо регіональна комісія відбирає проект, тоді вже громада витрачає свої гроші і готує документацію на другому етапі», - сказала вона.
Кирилова також повідомила, що на сайті ДФРР відсутня звітність про виконані проекти, і не можна встановити, чи цілеспрямовано освоювалися кошти.
"Тільки 10% реалізованих проектів розмістили на сайті ДФРР декларації про завершення об'єкта. Всі інші розміщують фотозвіти про проекти на початкових стадіях і кілька пропозицій, але зробити обґрунтовані висновки з цієї інформації неможливо», - сказала вона.
Присутній на прес-конференції голова аналітичного центру ВГО «Асоціація сприяння самоорганізації населення» Андрій Крупник заявив, що для ефективного регіонального розвитку необхідно на обласному рівні скоординувати стратегію розвитку обласних центрів, районів та місцевих громад.
«Нам здалося, що обласні органи влади трохи відійшли від роботи в напрямку регіонального розвитку. На обласному рівні відсутнє узгодження між різними джерелами фінансування існуючих проблем, немає узгодження стратегій розвитку області, районів, територіальних громад», - сказав він.
Крупник додав, що всі результати дослідження та свої пропозиції організація відправить до відповідних державних структур, у комітети Верховної Ради, у міністерства, до Кабінету міністрів для вирішення проблем на державному рівні.
Як повідомляв УНІАН, у середині липня Кабінет міністрів України виділив черговий транш у розмірі 2,6 млрд грн через Державний фонд регіонального розвитку (ДФРР) на реалізацію 767 проектів в освіті, медицині, дорожній інфраструктурі та ЖКГ.
Бюджет Державного фонду регіонального розвитку у 2017 році становить 3,5 млрд грн.
Україна з 2014 року проводить реформу бюджетної децентралізації, передаючи на місця управлінські та фінансові повноваження. Заявлені перетворення мають приносити регіонам загалом близько 40 млрд грн додаткових доходів на рік. Водночас, на центральному рівні залишається можливість надання фінансової допомоги регіонам, в тому числі завдяки Державному фонду регіонального розвитку.