Київ. 31 березня. УНІАН. Зміни в науковій сфері потрібні, але не шляхом знищення Національної академії наук України.
Про це заявив заступник міністра освіти і науки України Максим Стріха під час круглого столу в УНІАН щодо перспектив розвитку сучасної української науки, організованого Телевізійною службою новин каналу «1+1».
Стріха зазначив: «Те, що Борис Патон очолює академію 55 років, - це не ніяке досягнення, а це страшна біда, бо кожна структура, яку очолює впродовж одного і того ж періоду одна і та ж людина, вона фактично не може бути динамічною. Навіть тоталітарний комуністичний Китай як секрет свого динамізму… побудував на тому, що є змінюваність кожних десять років всіх людей».
За словами Стріхи, тій частина науковців, яка вважає, що Патон найкращий і його не потрібно замінювати, «не можна закинути ні нелюбові до науки, я думаю, і ні корупційних моментів також, але можна дуже серйозно закинути втрату реалізму, втрату того, що вони вже давно не відповідають сьогоднішньому моменту. І, зокрема, їхня вина в тому, що вони не зуміли вибудувати контактів ні з медіа, ні з владними елітами, вони стали в позицію оборонців обложеної фортеці…».
«Чи треба за це академію нищити? В жодному разі - ні. Академія є дуже важливою структурою, якій потрібно допомогти в процесі оновлення керівництва академії, завдяки і ухваленим змінам до законодавства України», - зазначив він.
Стріха наголосив на необхідності кращого фінансування науки. За його словами, на сьогодні в законодавстві передбачено відповідне фінансування на рівні 1,7% від ВВП, але воно не є обов’язковим, а виходячи з економічної ситуації. Водночас в 2016 році таке фінансування фактично було на рівні 0,16% ВВП, а це «показник африканських країн», зазначив він.
Екс-міністр освіти і науки України Сергій Квіт наголосив, що сьогодні «мандрує риторика» і в політичних колах, і в ЗМІ щодо «бажання розігнати Національну академію наук і поділити її землю і майно». Він вважає недопустимим такий підхід. При цьому він зазначив, що «є потреба щось змінювати, але потреба змінювати не корелюється з тролінгом Академії наук, тролінгом директорів, науковців».
За його словами, не коректно дорікати директорам наукових інститутів, що вони якось неправильно витрачають кошти в ситуації, коли фінансування на всю науку в Україні виділяється стільки ж, як на фінансування одного середнього європейського університету. «Не можна ставити питання - або наукові дослідження, або Академія наук. Нам треба ставити питання про розвиток наукової сфери різними шляхами», - додав він.
Народний депутат, голова підкомітету з питань освіти Комітету Верховної Ради з питань науки і освіти Тарас Кремінь наголосив на тому, що недостатнє фінансування науки призводить до «вимивання з України тисяч кандидатів наук, сотень перспективних докторів наук, які б могли стати одними з претендентів не тільки на Нобелівську премію, але й на величезну кількість інших міжнародних відзнак».
За його словами, позитивним є те, що ВР та уряд намагаються все-таки заохочувати молодих науковців, зокрема, рік тому відзначено премією ВР молодих талановитих науковців і в їх числі була наймолодший доктор наук в Україні Ольга Броварець (сюжет про досягнення якої в науці призвів до дискусії в суспільстві, зокрема, й до обговорення проблем Національної академії наук та її установ - УНІАН). Депутат також нагадав, що цього тижня уряд ухвалив рішення про надання 20 молодим докторам наук грантів по 150 тис. грн із державного бюджету на проведення власних наукових досліджень.
Кандидат фізико-математичних наук Гліб Скоробогатько, який за кордоном займається наукою, зазначив, що зміни в науковій сфері в Україні потрібні. За його словами, багато українських науковців не повертаються після роботи за кордоном через те, що «нема надії, що їх допустять до якихось питань, що стосуються української науки».
Він додав, що доцільно було б використати китайський досвід, де держава фінансує здобуття освіти за кордоном, але за умови, що науковці повернуться на Батьківщину. За його словами, це дало б змогу «змінити наукову еліту, омолодити її». Він наголосив, що українські науковців повинні бути активними і, зокрема, із залученням іноземних експертів вирішувати питання щодо того, які інститути, напрямки в науці є неперспективними.
Скоробогатько переконаний, що «Академія наук повинна залишитися, бо це колиска української науки, це питання честі держави мати її». Він вважає, що НАНу необхідно залишити те майно, яке є на сьогодні, але вчені мають напрацювати механізм, як розпоряджатися ним.
Шеф-редактор ТСН-Тиждень Роберт Опаленик назвав позитивним те, що сюжети ТСН про проблеми НАНу призвели до публічної дискусії в науковому просторі, в суспільстві. За його словами, готуючи сюжети, довелося зіштовхнутися «з якоюсь обложеною фортецею, закритою системою, яка справді перебуває в режимі оборони». Він додав, що «1+1» як «державницький канал хоче зробити максимально багато для того, щоб Україна залишалася по цей бік кордону, а не по той бік, де четверті, п’яті країни».
За його словами, з’ясувалося, що зараз всі наукові установи через недофінансування живуть за рахунок того, що здають в оренду свої приміщення. Опаленик наголосив, що ТСН поставила питання: «Чи правда те, що саме така система залишилась в нас єдиним способом просування науки?». За його словами, йдеться про те, щоб стимулювати позитивні зміни і дати новий імпульс обговоренню питань науки, залучивши до цього законодавців, президента та уряд.
Модератор круглого столу, журналіст Сергій Швець зазначив, що до дискусії були запрошені і керівники Національної академії наук України, але, на жаль, вони не прийшли. «Керівництво академії вирішило інакше і на своєму офіційному сайті вони розмістили інформацію про те, що вважає недоцільною участь у цьому круглому столі офіційних представників Академії наук», - сказав він. За його словами, в такому випадку незрозуміло, як академія в подальшому планує налагоджувати «продуктивні і ефективні відносини з мас-медіа».
Фото круглого столу: https://photo.unian.net/ukr/themes/71693