Київ. 22 березня. УНІАН. Учасники ринку небанківського лізингу вважають чинні правила оподаткування з ПДВ дискримінаційними щодо своєї галузі та розраховують на підтримку Кабінету міністрів у цьому питанні.
Про це на прес-конференції в УНІАН повідомила Марина Масич, директор Асоціації лізингодавців, яка об'єднує 15 компаній, що за обсягом послуг займають 80% небанківського ринку фінансового лізингу.
«Насамперед це дискримінаційне оподаткування. Одна норма в оподаткуванні, яка заважає нашому розвитку, - це ПДВ при вилученні предметів лізингу. На відміну від банків, для нас це питання залишається неврегульованим другий рік. І внаслідок цієї дискримінації ми маємо додатковий податок на галузь у розмірі 20%», - сказала вона, зазначивши, що для вирішення цієї проблеми асоціація подала на розгляд Кабміну законодавчі ініціативи, які схвалив Європейський банк реконструкції і розвитку, і сподівається на підтримку уряду в цьому питанні.
Також Масич зазначила, що в Україні застаріла нормативна база щодо лізингу, і асоціація спільно з профільним парламентським комітетом і регулятором ринку виступали з пропозицією прийняти новий закон «Про фінансовий лізинг», який би створив поле для приходу нових гравців, підвищення конкуренції в галузі та зниження цін. За її словами, законопроект вже перебуває у Верховній Раді і чекає реєстрації, яка можлива упродовж тижня-двох.
Крім того, серед проблем галузі Масич виділила недоліки судової системи, яка дає змогу боржникові користуватися автомобілем без оплати, а також дії на ринку шахраїв і непрофесіоналів, які видають себе за професійні лізингові компанії, і відсутність довгострокового гривневого фондування.
За словами голови ради директорів Асоціації лізингодавців Олександра Кощеєва, який також був присутній на прес-конференції, статистика свідчить про активний розвиток ринку небанківського лізингу, оскільки в 2016 році компанії, які входять до асоціації, уклали нові договори на 6,9 млрд грн, що більш як удвічі перевищує обсяги за 2015 рік. Водночас він зазначив, що обсяги ринку лізингу становлять лише 0,2% ВВП країни.
«Це майже нічого. Але це менше проблема проникнення лізингу в економіку, а більше проблема самої економіки. Оскільки якщо взяти частку капітальних інвестицій, які фінансуються за рахунок лізингу, то це 6%, що вже суттєво», - пояснив Кощєєв, зазначивши, що в 2016 році 70% всіх профінансованих активів становили автомобілі, а 27-28% - сільгоспобладнання.
Член ради директорів асоціації Хайм Капельников, який також був присутній на заході, зазначив, що Україна може пишатися своїм бізнесом прокату автомобілів, оскільки в країні представлені світові гравці і є якісні місцеві компанії, однак для подальшого розвитку галузі необхідно залучати більше туристів і поліпшити інфраструктуру.
«Дороги не дуже гарної якості, через що туристи бояться брати автомобілі напрокат. Чим спокійнішою буде ситуація, тим більше приїжджатиме туристів. І в цьому потрібна підтримка держави, щоб Україна якомога більше світилася у світових ЗМІ і залучала туристів. Кожен турист, який приїжджає до України, залишає тут кілька сотень або тисяч доларів. Але потрібна інфраструктура», - наголосив він.
Присутній на прес-конференції представник регулятора ринку - член Нацкомісії держрегулювання у сфері ринків фінансових послуг Олександр Залєтов зазначив, що ринок фінансового лізингу справді оживає, але для подальшого зростання потрібні зміни в законодавстві, зокрема, прийняття нового закону «Про фінансовий лізинг», який дасть можливість суттєво зрушити ринок і зробити його привабливим для інвесторів.
«Серед пріоритетів роботи Нацкомфінпослуг на 2016-2017 роки - фінансовий лізинг. В рамках Комплексної програми розвитку фінсектору передбачено окремий напрямок фінансового лізингу, створено робочу групу, до якої увійшли представники асоціації і яка напрацює зміни до законодавства, насамперед нову редакцію закону про лізинг, та інші зміни до законодавчих актів, що регулюють фінансовий лізинг», - резюмував Залєтов.