Київ. 20 липня. УНІАН. Народний депутат від «Блоку Петра Порошенка», співголова МФО “Антипопулісти” Вадим Денисенко вважає, що розгляд подій на Волині у 1943 році перейшов з наукової у політичну площину.
Про це депутат сказав під час круглого столу, організованого тижневиком "Деловая столица" і журналом "Власть денег" в УНІАН, на тему: “Перші наслідки польського рішення про «Волинський геноцид». Чи переможе в Україні євроскептицизм”.
“На жаль, на сьогоднішній момент ми повинні констатувати, що це питання перейшло із площини церковної, із площини наукової у площину політичну або навіть, я би сказав, суто політичну. В Україні фактично це питання було майже не поміченим до останніх двох-трьох тижнів, але якщо ми подивимося на дискусію, яка триває у польських медіа, тижневиках, на телебаченні - ми зрозуміємо, що наукова думка відійшла трохи в бік”, - сказав Денисенко.
При цьому депутат зауважив, що у Польщі було прийнято рішення про повну зміну керівництва польського аналогу Українського інституту національної пам’яті.
“Ми до кінця не розуміємо, яким буде це нове керівництво, і чи продовжиться діалог між Українським інститутом національної пам’яті і його польським аналогом”, - додав Денисенко.
Також депутат сказав, що в Україні на даний час немає розуміння, що відбуватиметься у разі визнання Сеймом Польщі подій на Волині геноцидом.
За його словами, питання полягає у тому, чи буде відповідне рішення прийнято у більш жорсткій інтерпретації, чи буде зроблено крок назустріч, і замість закону це рішення буде ухвалено у вигляді постанови, й деякі емоційні моменти будуть дещо зважені.
Як припустив Денисенко, після ухвалення Сеймом відповідного рішення може бути два варіанти подальшого розвитку подій навколо Волинської трагедії.
“Є два варіанти – або це буде агресивно втілюватись у життя як в Польщі, та і за межами Польщі… І другий момент - насправді буде прийнято це рішення, і воно буде на міжнародному рівні існувати у напівзамороженому стані, а лише на рівні Польщі і внутрішньопольських політичних історій воно буде то піднімати, то опускатися”, - сказав депутат.
“На жаль, на сьогоднішній момент, треба теж розуміти, що за великим рахунком Україна де-факто не має, я сказав би плану “Б”, що робити після такого рішення польського Сейму”, - сказав Денисенко.
За його словами, єдине, що Україна може в розумному плані протиставити, так це нав’язувати діалог із залученням експертів із сусідніх країн, в тому числі з Литви.
“Треба розуміти, що в Україні відразу після рішення польського Сейму, очевидно, з’явиться велика внутрішня кампанія, яку будуть проводити як з однієї сторони праворадикальні сили, так з іншої сторони проросійські сили”, - вважає Денисенко.
“Часто ми не будемо розуміти, хто є хто насправді, але буде проводитися кампанія із риторикою про те, що поляки з нами так вчинили, значить, ми повинні вчинити з ними точно так само, «око за око, зуб за зуб», і це насправді може призвести до непоправних моментів, які ускладнять наші стосунки як мінімум на кілька років”, - заявив Денисенко.
“Єдине, що треба, – приборкати свої емоції. Оце найважливіше, що потрібно буде робити найближчим часом нам, українцям”, - переконаний депутат.
Довідка УНІАН. Цього року виповнюються 73-ті роковини Волинської трагедії, що забрала життя десятків тисяч поляків та українців під час взаємних конфліктів на території нинішньої Західної України.
Українці та польські історики по різному оцінюють причини та кількість жертв Волинської трагедії.
Українські історики вважають перебільшеними дані польських колег про загибель 100 тис. поляків, зазначаючи, що насправді цей конфлікт міг забрати життя максимум 30 тис. поляків. Крім того, вони звертають увагу на те, що українці також гинули від рук поляків та доведений історично факт, що жорстокі вбивства польських громадян чинили працівники радянського НКВС під виглядом ОУН-УПА.
У липні 2013 року Сейм Польщі відмовився назвати Волинську трагедію "геноцидом" поляків.
Цього року опозиційна Польська селянська партія зареєструвала в Сеймі Польщі проект, яким пропонує встановити день 11 липня Днем пам’яті жертв геноциду, вчиненого «ОУН-УПА на Східних кресах ІІ Речі Посполитої». У Сеймі зареєстровано ще два проекти щодо 11 липня, їх раніше подали депутати від партії «Кукіз’15» та партії «Право і справедливість».
8 липня Сенат Польщі ухвалив резолюцію, в якій закликав Сейм встановити 11 липня Національним днем пам’яті жертв «геноциду, вчиненого українськими націоналістами проти громадян Другої Речі Посполитої».