Київ. 20 квітня. УНІАН. Для реального перетворення Державної фіскальної служби України, детінізації українського бізнесу, зниження тиску на реальний бізнес і підвищення податкових надходжень доцільно впровадити інформаційні рішення для автоматизації фіскального контролю.
Таку думку висловили представники громадськості, юристи та IT-фахівці на прес-конференції в УНІАН.
Як зазначив експерт з питань податкової політики Інституту суспільно-економічних досліджень Юрій Федчишин, нині податкові органи держави не зацікавлені в реформуванні, а керуються виключно своїми планами податкових надходжень.
«В оцінці діяльності Державної фіскальної служби немає таких критеріїв, як порушення закону, завдання шкоди бізнесу, неправильне трактування законодавства або відсоток ефективності у вигляді виграних судових справ. Є тільки один критерій – скільки зібрали коштів, що перетворює Державну фіскальну службу на колекторний орган», - сказав він.
Експерт наголосив, що в результаті таких дій легальний бізнес стикається з тиском, тоді як тіньовий бізнес нормально розвивається. За його словами, при підвищенні ефективності роботи податкових органів можна знизити і рівень тіньової економіки, і тиск на реальний бізнес за допомогою зниження ставок податків, і усунення людського фактора при проведенні перевірок.
За словами партнера практики податкового права юридичної фірми Juscutum Наталії Радченко, реформування ДФС необхідно починати з освіти людей. «Ми зараз маємо на місцях ситуацію, коли співробітники органів ДФС при виманні певних документів не можуть послатися на норму закону. Про яку ефективність роботи можна говорити, якщо співробітники ДФС не знають самі тих норм закону, на які повинні посилатися?» - сказав вона.
Аналізуючи підсумки реформування ДФС в 2015 році, Радченко зазначила, що бізнес відчуває тільки косметичні зміни. Як ілюстрацією вона поділилася історією про створений Офіс аудиту, коли його представник пояснив тривалість підготовки акта перевірки тим, що цей акт треба підготувати, віддати на правку в паперовому вигляді, а потім внести зміни і знову узгодити. При цьому документи передаються особисто або поштою, а використання електронної пошти і офісних додатків для редагування документів не практикується.
«Це яскраво характеризує другий аспект, який потребує реформування, найголовніший, - це автоматизація процесу. Це необхідне взагалі для всієї системи державних органів в нашій країні. Ми живемо в цифровому світі, ера індустріалізації відходить, і цифровий світ вимагає цифрових рішень», - додала Радченко.
У свою чергу, експерт в сфері e-data, директор ІТ-компанії QBTechnology Тетяна Воляр зазначила, що в Україні загрозливий розмір тіньової економіки – 800 млрд грн за даними Мінекономіки. За її словами, раніше з цим явищем не боролися, оскільки при зростанні економіки питання детінізації бізнесу було не настільки актуальним, а в нинішніх реаліях проблема потребує невідкладного вирішення.
«Фіскали з допомогою репресивних методів здатні легалізувати 3-5% тіні. А якщо традиційні методи не дають належного результату, потрібна нова ідеологія. Головне, це мінімізувати людський фактор – контакти з перевіряючими та корупційні ризики. За допомогою інформаційних технологій можна докорінно змінити саму структуру відносин бізнесу і держави», - сказала вона.
Воляр продемонструвала чіп, який являє собою систему дистанційного фіскального моніторингу і при встановленні на касове чи інше обладнання може зчитувати дані, які підписуються електронним цифровим підписом і відправляються в Центр обробки даних. «Автоматика не бере хабарів, не дозволяє занижувати оборот, і в перший рік роботи такої системи тіньовий оборот можна скоротити вдвічі. Жодні перевірки, навіть щоденні, не дадуть такого ефекту», - наголосила вона.
Посилаючись на досвід Болгарії, Хорватії та Грузії, Воляр повідомила, що податкові надходження в цих країнах після впровадження такого обладнання в перший же рік зросли на 60-65%. Також вона повідомила, що очолювана нею компанія розробила це обладнання та готова надати його державним органам безкоштовно, проте в ході проведених презентацій в Національному банку, комітетах Верховної Ради і податкових органах обладнання не зацікавило представників цих структур.
Також учасники прес-конференції зазначили, що для впровадження такої автоматизації потрібно не тільки ІТ-рішення, а й відповідні зміни до законодавства. За їх оцінками, при поетапному впровадженні зазначеної системи в окремих галузях вже в перший рік бюджет може заощадити близько 350 млрд грн, а впровадити систему цілком можна протягом 2 – 2,5 років.