Київ. 18 лютого. УНІАН. Представники громадськості, серед яких фахівці, експерти та активісти заявляють, що історичний Київ опинився під загрозою знищення і мають намір звернутися до міжнародних організацій задля його збереження.
Про це на прес-конференції в УНІАН повідомив співголова Київської ради об`єднань громадян ("КРОГ") Вадим Березовський.
Він зазначив, що представники активної громадськості міста протягом останніх 10 років намагаються зберегти історичні пам’ятки і аутентичний вигляд стародавнього міста від «невгамовних апетитів» забудовників. Наразі, за його словами, вже є спотворення краєвиду міста баштою на Кловському узвозі та аналогічними забудовами на Печерську, що перевищують висоту Лаврської дзвіниці, новобудовами-«одороблами» поблизу Андріївського узвозу тощо.
Під час прес-конференції присутні активісти нагадали про ситуацію з жахливим на цей час станом численних будинків-пам’яток, що були передані за попередніх мерів приватним особам, які нічого не роблять для збереження цих об’єктів.
Учасники прес-конференції заявили, що за нинішнього мера ситуація зі збереженням історичного середовища столиці не покращується. Досі немає законодавчих ініціатив з накладення на забудовників і руйнівників пам’яток штрафів, достатніх для демонтажу протизаконної забудови і відновлення зруйнованих пам’яток.
За словами колишнього головного художника Києва Віктора Глеби, на цей час відсутня загальна стратегія містобудування, іде підтримка локальних забудов у вигляді зонування і Генплану 2025, створеного свого часу з єдиною метою - узаконення протизаконної забудови.
Колишній головний архітектор Києва Микола Жаріков зазначив, що коли він працював на посаді (1987-1992 роки), то всі – і мери, і головний архітектор, і суспільство - були зосереджені на збереженні Києва, його історичного спадку. «За 6 років ви не знайдете в Києві рішень, які б спотворювали архітектурний вигляд міста. І все це робилось у кабінеті мера та в кабінеті головного архітектора. Коли приходили замовники, я їм казав: що люди, кияни, про це скажуть? Це ж буде скандал, тому йдіть і більше з цим не приходьте», - наголосив Жаріков.
Він нагадав, що на той час була громадська рада містобудівна, на засідання якої приходили всі бажаючі. Брали участь в обговоренні проектів і санінспекція, пожежники і інші фахівці, які звертали увагу на забезпечення відповідних норм життя для населення при реалізації майбутнього проекту будівництва.
Жаріков повідомив, що з 2010 р разом з іншими архітекторами, що обурені «погромом Києва, спотворенням столиці», звертався до всіх рівнів керівництва, включаючи президента країни, щодо наявних порушень містобудівних норм та зловживань з боку, зокрема, і представників влади, в результаті яких завдавалась значна шкода столиці. Але крім «бюрократичних відповідей» на це ніякої іншої реакції не отримав.
«Коли прийшов Кличко, я вирішив, що треба до нього потрапити, розповісти про все це. Але вже півтора роки пройшло, а все залишається таким, як було, бо залишилось старе оточення. Ми нещодавно створили Громадську раду сприяння діяльності КМДА в галузі культури і містобудування, щоб допомогти Кличку, щоб він зрозумів, що не можна так далі працювати в цьому оточенні», - підкреслив Жаріков.
Але, за його словами, на звернення цієї Громадської ради до мера з пропозицією співпрацювати, яке було направлено наприкінці минулого року, до цього ніякої відповіді не отримано.
Директор аналітично-дослідницького центру "Інституту міста" Олександр Сергієнко також заявив, що вважає нинішню ситуацію зі збереженням історичного Києва катастрофічною. Водночас висловив надію, що вона почне покращуватися, завдяки запровадженню публічності, про яку заявляє нинішня влада міста.
Резюмуючи сказане Березовський повідомив: «У нас, свідомих киян, які боліють душею за місто, немає іншого виходу. Мер не відповідає на наші заклики, президенти – так само, не дивляться в сторону Києва, бо в них інші турботи. Тому ми заявляємо, що перестаємо писати листи тим чиновникам, які на них не реагують, а будемо писати в ті інстанції, де збереглися інтелектуальні люди, які знають, що таке історична цінність пам’ятників культури. І будемо продовжувати нашу боротьбу на новому рівні».
За його словами, найперше, куди планують звернутися небайдужі представники громади, це в ООН та вагому у Європі організацію Europa Nostra.