Київ. 26 червня. УНІАН. Громадська антикорупційна експертиза, виявила, що 88% проаналізованих ними законопроектів містять корупційні ризики.
Про це під час прес-конференції в УНІАН, повідомив директор з наукового розвитку Центру політико-правових реформ Микола Хавронюк.
«Наш громадсько - науковий колектив, провів за останні 8 місяців експертизи 130 законопроектів і 10 чинних законів. Корупціогенні фактори, були виявлені у 114 з цих законопроектів, що складає майже 88% від загальної кількості, а також в усіх 10 чинних проаналізованих законах. Всього знайдено приблизно 740 корупціогенних факторів. Кожен з них – корупційна лазівка для когось», - сказав він.
Він також порівняв цьогорічну експертизу з попередніми роками і зауважив, що корупційних законопроектів, стає менше. «Такого як це було у ВР 7 скликання, щоб навмисно створювались корупційні схеми, шляхом прийняття нових законів, майже немає. Крім того, профільний комітет ВР, а також депутати загалом, стали більше прислухатись до громадської експертизи», - додав він.
Хавронюк також зазначив, що майже третина тих законопроектів, стосовно яких було проведено антикорупційну експертизу, не прийнято. «Вони або відкликані авторами, або зняті з розгляду, або відправлені на доопрацювання чи замінені іншими законопроектами, а прийнято з них – лише 10%. Чому їх прийняли, важко пояснити. Можливо тому, що у депутатів ще немає такої правової традиції, що якщо вони бачать корупціогенний законопроект, то його відхиляють», - сказав він.
Він також зазначив, що одним з проблемних питань є те, що міністерство юстиції України, слабко виконує свій обов’язок стосовно проведення експертизи вже чинних законів.
«Міністерство юстиції, має обов’язок щороку складати план проведення антикорупційної експертизи чинних законів. Багато з них, дісталось нам від попередньої влади, коли такі закони корупціогенні створювались навмисно і зараз у нас є підозра, що чинна влада, її представники дуже часто хочуть і використовують, створені не ними лазівки, у своїх власних інтересах. І от, замість того, щоб міністерство юстиції звернуло на цю проблему увагу і закрило корупційні схеми, воно до цієї діяльності, практично ще не вдалось», - наголосив експерт.
Він також зазначив, що загалом під час діяльності ВР поточного скликання, зареєстровано вже 2 тисячі проектів законів.
У свою чергу, експерт Центру політико-правових реформ Борис Малишев зауважив, що якість підготовки законопроектів, є дуже низькою, що є дуже небезпечним фактом.
«Оскільки всі законопроекти, які ми аналізували, стосуються так чи інакше, або діяльності органів державної влади, або органів місцевого самоврядування. Тобто недбала законодавча техніка, а в деяких випадках і умисні дії щодо закладання різноманітних колізій, створює можливість на практиці – недоброчесним представникам влади, використовувати ці дефекти у своїх інтересах або в інтересах порушення прав і свобод громадян. Також хочу наголосити, що дуже велика кількість законопроектів, реєструється з метою піару і містить в собі чисто популістичні ідеї», - сказав він, додавши, що однією з головних причин низького рівня юридичної техніки законів, є те, що при їх написанні, авторами не використовується метод моделювання.
За словами експерта Центру політико-правових реформ Дмитра Калмикова, чи не найбільше корупційних ризиків, міститься в урядових законопроектах. «Це при тому, що уряд має бути основним генеруючим суб’єктом якісних і найбільш необхідних законів в нашій державі. Для цього у нього є всі необхідні ресурси. Натомість, на сьогодні, якість цих законопроектів не дуже висока і через це вони містять низку корупційних ризиків, які в подальшому, при реалізації таких нормативних актів, можуть бути використані для отримання неправомірної вигоди та інших корупційних правопорушень. Причина цього проста – переважна більшість урядових законопроектів, розробляє міністерство юстиції. Саме воно робить правову експертизу законопроектів. Через цей конфлікт інтересів виходить, що за результатами діяльності в цій частині, міністерство не знаходить практично жодного корупційного ризику в урядових законопроектах», - сказав він.
На його думку, потрібно вдосконалити законодавство з тим, щоб передати відповідні повноваження Міністерства юстиції, до незалежного органу. «З нашої точки зору, таким органом, могло б бути – Національне агентство з питань запобіганню корупції», - додав експерт.