Бензин, який заправляється в машини, втричі менш ефективний, ніж водень. При цьому водневий автомобіль повністю нейтральний для навколишнього середовища.
Київ. 5 грудня. УНІАН. Впровадження і розвиток в Україні новітніх водневих технологій сприятиме збереженню навколишнього середовища, енергетичної безпеки країни та її інтеграції з Європейським Союзом.
Про це на прес-конференції в УНІАН повідомив голова профільної асоціації «Українська воднева рада» Олександр Рєпкін.
«Ми стоїмо на порозі нашої чергової технічної революції, коли ми переходимо від одного виду пального до іншого. Водень є екологічно чистим, безпечним, зручним у транспортуванні і, напевно, одним з принципових рішень, як ми можемо зберегти нашу планету в тому вигляді, в якому вона нині є. Для порівняння, бензин, який заправляється в машини втричі менш ефективний, ніж водень, який використовується для автомобілів. Більше того, водневий автомобіль повністю нейтральний для навколишнього середовища», - сказав Рєпкін.
За його словами, нині Європейський Союз, пріоритетним напрямом якого є збереження навколишнього середовища, дуже зацікавлений у розвитку водневих технологій, на що виділяє суттєве фінансування. Україна, у свою чергу, має можливість для широкого співробітництва з ЄС у цій сфері.
«Євросоюз зараз інвестує величезні кошти в розвиток водневих проектів. У жовтні цього року було представлено 11 проектів на конференції, яка називалася Hydrogen for Climate Action. Сумарна вартість цих 11 проектів понад 68 млрд євро», - сказав він.
Також Рєпкін зазначив, що ЄС планує побудувати 80 ГВт потужностей для виробництва водню, з яких 15 ГВт можуть бути розміщені в Україні.
«У ЄС є план побудувати 80 ГВт електролізерів, які будуть спрямовані на виробництво водню, щоб перевести економіку країн Євросоюзу на цю технологію. 40 ГВт планується побудувати в ЄС, а 40 ГВт - за його межами ... Після роботи, яку ми провели разом з Інститутом майбутнього, з Інститутом відновлюваної енергетики, те що ми змогли презентувати на щорічній конференції всіх гравців водневого ринку Європи - на Україну виділяють 15 ГВт, які можуть бути створені з урахуванням нашого потенціалу у відновлюваній енергетиці», - зазначив він.
При цьому він зазначив, що для розвитку в Україні такої сучасної технології має бути створена відповідна законодавча база.
«Зараз необхідно створити відповідну базу. По-перше, для дискусії, по-друге, для законодавства, щоб врегулювати всі ці відносини, бо, на жаль, у регулюванні у нас це тема на 100% не представлена. Наприклад, ми навіть не можемо говорити про стандарти використання газових сумішей щодо водню, ми не можемо говорити про сертифікацію обладнання, яке буде на ньому працювати, тощо», - зазначив Рєпкін
Присутній на прес-конференції експерт Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп також відзначив великий потенціал співробітництва між Україною і ЄС у цій сфері.
«Європейські країни починають активно розвивати водневі проекти. Складається ситуація, коли Україна може свій потенціал відновлюваних ресурсів спрямувати на виробництво водню і використовувати водневі технології як в Україні, так і поставляти цей водень в країни, які матимуть недостатні обсяги цього ресурсу», - сказав Прокіп.
У свою чергу заступник директора Інституту відновлюваної енергетики НАН України Микола Кузнєцов повідомив, що водневі технології відіграватимуть важливу роль у балансуванні української енергосистеми і поступовому її переході до використання винятково відновлюваних джерел енергії.
«Відновлювана енергетика, коли вона розвивається і доходить до певного рівня, то вона вимагає додаткових акумулюючих резервних потужностей для балансування... Водень у цьому контексті виглядає органічно придатним, щоб використовувати його з відновлювальною енергетикою», - повідомив Кузнєцов.
«Згідно з попередніми розрахунками, якщо сонячні і вітрові станції приблизно 25-30% спрямовуватимуть на виробництво водню, який потім знову конвертуватиметься у виробництво електроенергії, то таким чином відновлювальна енергетика сама себе може підтримувати, стати більш прогнозованою. Таким чином великі обсяги відновлюваної енергетики можуть бути впроваджені в енергосистему на шляху до повної декарбонізації», - зазначив він.
При цьому він наголосив, що така комбінація сонячної енергетики, вітрової, водневої з відомих на сьогодні видається найбільш чистою, гуманною і перспективною.
Організатором заходу виступив Український інститут майбутнього – це незалежний аналітичний центр, що прогнозує зміни й моделює можливі сценарії розвитку подій в Україні; надає компетентну оцінку подіям, формулює конкретні рекомендації до дій; пропонує ефективні рішення; майданчик для дискусій на актуальні теми.
Місія Українського інституту майбутнього – проєктування успішного майбутнього України через експертні дослідження й дискусії, що стимулюватимуть ухвалення якісних політичних рішень як в українській, так і міжнародній політиці.