Київ. 22 квітня. УНІАН. Українські медики розробили методичні рекомендації щодо реабілітації пацієнтів з травматичними ураженнями нервової системи та післятравматичними стресорними розладами.
Як повідомили автори рекомендацій на прес-конференції в УНІАН, в Україні існує проблема медичної допомоги та реабілітації хворих із супутньою та поєднаною патологією нервової системи і психіатричних розладів.
За словами фахівців, у сучасних умовах активно постає проблема медичної допомоги та реабілітації хворих із супутньою та поєднаною патологією нервової системи та психіатричних розладів. На думку медиків, коли людство опинилося в епіцентрі напружених подій, післятравматичний стресовий розлад є актуальною медико-соціальною проблемою.
У навчально-методичних рекомендаціях, що, за словами авторів, не мають аналогів, наводяться сучасні рекомендації щодо лікування поєднаних травматичних уражень нервової системи і тривожних розладів. Також представлені сучасні відомості щодо поєднаних хворобливих станів.
За словами авторів, робота призначена для невропатологів, терапевтів, нейрохірургів, психіатриів, психологів, психотерапевтів, сімейних лікарів.
Завідувач відділу психічних розладів осіб похилого віку Українського НДІ соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України, професор Наталія Хаустова наголосила, що рекомендації будуть корисні фахівцям й у плані діагностики (пропонуються шкали, які валідизовані в Україні), а також даються лікувальні алгоритми.
«Це початок великої роботи. Зараз готується і навчальний посібник з лікування поєднаної психоневрологічної патології. Сьогодні наша країна стикнулася з тим, що люди приходять до фахівців з душевними травмами, з іншої сторони (якщо ми говоримо про воїнів АТО), вони приходять зі своїм фізичним болем, пораненнями, до того ж, у людей досить часто спостерігаються травми голови. Уся ця патологія представлена однією проблемою – до якого медичного закладу звертатися такому пацієнту. Має бути один медичний заклад, де будуть спеціалісти, які зможуть оцінити у комплексі, що ж відбувається з пацієнтом», - наголосила експерт.
За її словами, 90% жителів територій, де ведуться бойові дії, не отримують психологічної допомоги, лише 9% отримували психологічну допомогу раз у житті.
«Люди, які проживають на окупованих землях сходу, як і біженці, потребують психологічної допомоги. Усвідомлення психологічної травми приходить тоді, коли людина виїхала. У нас дуже багато волонтерів, благодійних організацій. Але проблема в тому, що допомога розрізнена. Психологічна та, за необхідності, психіатрична допомога відділена. З людиною потрібно працювати комплексно, коли він приходить до тебе зі своїм душевним болем, фізичним болем, коли він має ще й додаткове захворювання», - сказала Хаустова.
Вона підкреслила, що наслідки нинішніх подій в Україні відлунюватимуть ще через 10-15 років. «Як неврологи, так і психіатри наголошують, що є гострі стани, а є відтерміновані наслідки гострих порушень. Вони знижуватимуть не лише працездатність, але й дуже серйозно знижуватимуть якість життя наших пацієнтів та їхню адаптацію, життєві умови. Тому в методичних рекомендаціях, які ми представляємо, потрібну інформацію знайдуть лікарі-неврологи (йдеться про травми голови), психологи і психіатри», - сказала професор.
Хаустова підкреслила, що стрес, який переживають багато людей в Україні – «це нормальна реакція нормальної людини на ненормальні обставини».
«Саме так це потрібно сприймати. І тільки тоді, коли ця реакція стає надлишковою або вкладається у критерій певного психічного захворювання (гостра реакція на стрес), тоді ми говоримо, що потрібна допомога. Але й це не означає, що ми маємо «кидатися» на нашого пацієнта з таблеткою чи уколом. Насамперед при тривожних та стресорних розладах має надаватися психотерапевтична допомога, психологічна підтримка», - зазначила професор.