Правозахисники назвали 13 стратегічних кроків для нового парламенту, що мають поліпшити становище прав людини в Україні

Відповідний документ представники правозахисної коаліції представили під час прес-конференції в УНІАН.

Київ. 19 липня. УНІАН. Коаліція "Правозахисний порядок денний" назвала 13 стратегічних кроків для нового парламенту, що мають поліпшити становище прав людини в Україні.

Відповідний документ представники правозахисної коаліції представили під час прес-конференції в УНІАН.

Першочерговим кроком, як зазначив директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров, правозахисники вважають необхідність змінити другий розділ Конституції "Права, свободи та обов’язки людини і громадянина", який значно відстав з моменту прийняття від сучасного стану речей, також багато статей цього розділу суперечать міжнародним стандартам.

"Ми пропонуємо ухвалити редакцію другого розділу Конституцією, що була ухвалена ще в липні 2015 року", - сказав Захаров.

По-друге, за його словами, необхідно скасувати мораторій на купівлю-продаж землі сільськогосподарського призначення.

"Існування мораторію порушує право власності, закріплене у статті 1 Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У 2018 році Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у справі "Зеленчук і Цицюра проти України", зобов'язав державу лібералізувати законодавство та скасувати мораторій на продаж сільськогосподарських земель. Утім минулого року парламент продовжив дію мораторію до 2020 року", - пояснили правозахисники в обґрунтуванні до цих кроків.

Третім кроком, як зазначив Захаров, є необхідність продемонструвати готовність України боротися із безкарністю і ратифікувати Римський статут, Стамбульську конвенцію та ухвалити законопроект про воєнних злочинців №9438.

"Правозахисний порядок денний" нагадав, що повноцінна ратифікація цього документа надає Україні більше прав, зокрема брати участь у роботі суду на паритетних з іншими державами засадах, ухвалювати акти внутрішнього права, обирати суддів і прокурора Міжнародного кримінального суду в Гаазі. Крім того, як зазначають правозахисники, ратифікація Римського статуту є невиконаним зобов’язанням попередньої влади, яке міститься в Угоді про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

"У Кримінальному кодексі досі не передбачено відповідальності за найтяжчі міжнародні злочини – злочини проти людяності, а положення про воєнні злочини не повною мірою відповідають вимогам міжнародного права. Цю проблему вирішує законопроект №9438 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення гармонізації кримінального законодавства з положеннями міжнародного права", - зазначають правозахисники.

Також експерти пояснюють, що Стамбульська конвенція – це конвенція Ради Європи, яка сприяє запобіганню насильства стосовно жінок і домашньому насильству. Із 2011 року, коли Україна підписала цю конвенцію, було докладено чимало зусиль для її ратифікації.

Четвертим кроком, як пояснив директор Харківської правозахисної групи, є необхідність продовжити проведення судової реформи та ухвалити зміни до КПК щодо суду присяжних. Коаліція "Правозахисний порядок денний" переконана, що участь суспільства в процесах судочинства надзвичайно важлива. Вони вказують, що світова практика показує, що в країнах перехідної демократії необхідний повноцінний суд присяжних, коли колегія присяжних виносить вердикт про винуватість чи невинуватість особи самостійно, без тиску з боку судді.

По-п'яте, як зазначив Захаров, необхідним кроком є початок реформи Служби безпеки України та позбавлення її невластивих функцій. Серед іншого, правозахисники вважають за необхідне взагалі позбавити СБУ правоохоронних функцій та перетворити її на спецслужбу відповідно до усталеної в західному світі практики.

Шостим кроком, зазначає правозахисник, їхня коаліція вважає необхідним внести зміни до адміністративного та кримінального кодексів для вдосконалення механізмів притягнення до відповідальності за дискримінацію та злочини на ґрунті ненависті. Цей пункт документа передбачає гармонізацію українського законодавства у сфері запобігання та протидії дискримінації із правом Європейського Союзу.

По-сьоме, "Правозахисний порядок денний" хотів би запровадити досвід демократичних країн, де правоохоронні органи надають щорічний звіт про обсяги та методи обмеження прав людини і основних свобод.

"Ця інформація зазвичай не містить персональних даних, окрім інформації в резонансних злочинах. Однак вона охоплює деперсоніфіковану статистику. Ці дані дозволяють визначати, наскільки справді демократичною, а не поліцейською є країна", - аргументують експерти.

Восьмим кроком, правозахисні організації пропонують спрямувати законодавче забезпечення пенітенціарної реформи на захист прав позбавлених волі. "Правозахисний порядок денний" наголошує, що Кримінально-виконавча служба як частина системи судочинства вимагає термінового і докорінного реформування. Правозахисники вказують на необхідність гуманізації системи, зміни в підходах до утримання засуджених осіб та реальній їхній ресоціалізації в суспільстві. Для цього, на їхнє переконання, необхідно ухвалити закони, які передбачатимуть реалізацію такої стратегії змін у пенітенціарній системі.

По-дев'яте, як зазначила організація, необхідно ухвалити зміни, які спростять чинну систему реєстрації місця проживання. "Правозахисний порядок денний" наголошує, що, близько 7 мільйонів людей в Україні проживають не за місцем офіційної реєстрації. Через це у них виникають проблеми з реалізацією своїх політичних, соціальних та економічних прав.

Десятим кроком, правозахисники вважають необхідність ухвалити національну модель перехідного правосуддя та підтримати законопроект "Про засади державної політики захисту прав людини в умовах подолання наслідків збройного конфлікту". Серед іншого, правозахисники вважають, що Україна повинна вже сьогодні визначити стратегію деокупації Криму та Донбасу із чітким баченням того, якою має бути відповідальність тих, хто брав участь у діяльності самопроголошених республік та окупаційних органів влади.

Одинадцятим кроком, на думку правозахисників, має бути врегулювання на законодавчому рівні правових статусів та гарантій соціального статусу людей, які незаконно затримані в Росії та окупованому Криму, а також перебувають в полоні на території окупованого Донбасу. Правозахисні організації розробили проект закону, який визначає статус усіх заручників Кремля та містить гарантії допомоги їм і їхнім родинам, що готовий до внесення до наступного парламенту. У коаліції вважають, що бездіяльність і зволікання у вирішенні цих проблем можуть завдати негативних наслідків для таких українців та іміджу країни на міжнародному рівні.

Дванадцятим кроком є необхідність внесення змін до закону про уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Правозахисники наполягають, що задля обрання на цю посаду людини з реально правозахисним досвідом слід передбачити і закріпити на законодавчому рівні процедуру консультацій із правозахисними організаціями та чіткі критерії оцінювання досвіду кандидатів. Вони також закликають скасувати наявні необґрунтовані обмеження, що пов'язані з віковим цензом кандидата на цю посаду.

Наостанок, по-тринадцяте, правозахисники пропонують створити механізм для постійної співпраці парламенту з правозахисниками, незалежно від політичної кон’юнктури, і започаткувати щоквартальні зустрічі парламентських фракцій із "Правозахисним порядком денним".

У прес-конференції брали участь: Євген Захаров, директор Харківської правозахисної групи; Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод; Олександр Павліченко, виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини; Володимир Яворський, експерт з прав людини.

Модераторка –  Тетяна Печончик, голова правління Центру прав людини “ZMINA”.

Прес-конференція організована за підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки у рамках Transition Promotion Program.

Довідка.

Платформа “Правозахисний порядок денний”неформальна коаліція правозахисних організацій, що займаються вирішенням системних проблем законодавства та практики для захисту фундаментальних прав людини. Учасниками Платформи виступають: Українська Гельсінська спілка з прав людини, Харківська правозахисна група, Центр громадянських свобод, Amnesty International в Україні, Центр прав людини ZMINA, Центр досліджень правоохоронної діяльності, Проект “Без кордонів”, Євромайдан SOS та інші. Координацію роботи платформи здійснює Центр громадянських свобод.