Громадська антикорупційна експертиза виявила корупційні ризики у низці законів та законопроектів - експерти

Київ. 27 лютого. УНІАН. Директор з наукового розвитку Центру політико-правових реформ Микола Хавронюк наголошує, що громадська антикорупційна експертиза виявила корупційні ризики у низці вже ухвалених законів та у запропонованих законопроектах.

Про це він сказав сьогодні під час прес-конференції в УНІАН.

За словами Хавронюка, «люди, допущені до влади, роблять законодавство під себе». «Народні депутати малюють потрібні їм закони для того, щоб потім використовувати їх для дерибану бюджету. Ті, хто нижчі за рангом, малюють собі постанови урядові, накази міністерств та інших центральних органів виконавчої влади».

«Для того, щоб знаходити ось ці фальшиві, несправжні норми, ми проводимо проект «Громадська антикорупційна експертиза», - сказав він.

Зокрема, відзначив Хавронюк, за підтримки міжнародного фонду «Відродження» упродовж 4 місяців команда з представників Центру політико-правових реформ та Центру політичних студій та аналітики проводила таку антикорупційну експертизу щодо більш як 60 законопроектів і законів.

Так, проаналізовано 9 чинних законів і всі вони були визнані такими, що містять системні корупціогенні фактори.

Із 53 зареєстрованих у ВР законопроектів, які було проаналізовано, лише у 10 експерти не знайшли жодного корупціогенного фактору. В інших законопроектах виявлено понад 300 корупціогенних факторів. «Кожен з них створює лазівку для того, щоб красти бюджетні гроші, зловживати іншим чином», - сказав Хавронюк.

Він пояснив, що такими «лазівками» є, зокрема, колізії, тобто суперечності між двома і більше правовими нормами в законах, а також прогалини у законодавстві, які так само «можна використовувати на власний розсуд».

«Коли щось не врегульовано в законі, те, що має бути врегульоване, воно завжди корупціонером буде використане на його користь», - наголосив експерт.

Зазначивши, що їхня група експертів знайшла корупційні лазівки у 84% проаналізованих документів, він висловив здивування тим, що держава при цьому «не знаходить їх навіть у кількох відсотках законопроектів».

Зокрема, Хавронюк констатував, що за останні 4 місяці у Верховній Раді зареєстровано 1 тис. 100 законопроектів. За його словами, парламентський Комітет з питань запобігання і протидії корупції, перевіривши близько 490 з них, знайшов корупціогенні ризики лише у 29-ти.

У свою чергу експерт Центру політико-правових реформ Дмитро Калмиков, говорячи про проаналізовані ним документи, висловив думку, що виявлені корупціогенні фактори у більшості випадків не були результатом «злого наміру». «В переважній більшості концепція самого закону не становить корупціогенного фактору. Як правило, ці корупціогенні фактори є результатом не дуже якісної роботи тих осіб, які втілюють концепцію закону у законопроект. Тобто, ті, хто переносять ідею на папір», - сказав він.

На його думку, це пов’язано з «низьким рівнем знань, не дуже високою правовою культурою, інколи навіть неуважністю, а також незнанням чи відсутністю навичок із нормопроектувальної роботи».

Калмиков вважає, що для підвищення якості роботи з нормотворення необхідно ефективніше використовувати передбачені законодавством механізми та засоби виявлення корупціогенних факторів, а також розглянути питання щодо можливості впровадження нових механізмів такого забезпечення.

Зокрема, необхідно підвищити ефективність антикорупційної експертизи Мін’юсту та профільного парламентського комітету. Крім того, вважає експерт, необхідно враховувати і громадські експертизи.

Водночас експерт Центру політико-правових реформ Заміра Саідова відзначила, що занепокоєння викликає незнання законотворцями норм Конституції. «Досить часто в проектах законодавчих актів іде пряме порушення або відсилання до норм, практично, які на сьогодні або не діють, або прямо суперечать Конституції», - сказала вона.

Крім того, Саідова висловила думку, що деякі законопроекти, спрямовані на боротьбу з корупцією, самі створюють корупційні ризики.

Також керівник відділу антикорупційної експертизи Центру політичних студій та аналітики Роман Скляров висловив думку, що при підготовці урядових законопроектів різні міністерства фактично не взаємодіють між собою і дуже часто «готують сирі, неякісні законопроекти, які подають в останній момент, і змушують парламент голосувати їх навіть без детального вивчення».