Експерти заявляють, що Центральна виборча комісія змушена буде займатися нормотворчості через бездіяльність Верховної Ради, яка не скасувала у законі про вибори глави держави застарілі положення.
Київ. 27 грудня. УНІАН. Чинне виборче законодавство перед початком кампанії з виборів президента, що стартує 31 грудня, потребує усунення “мертвих норм”, що є застарілими, суперечать новітньому законодавству або не можуть бути виконані через нинішню ситуацію в державі.
Про це координатор виборчих програм Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська заявила на прес-конференції в УНІАН.
“З приводу реформи виборчого законодавства і в контексті президентських, і майбутніх парламентських виборів, як на нас, то є великий виклик, що стосується бездіяльності парламенту сьогодні в частині приведення у відповідність норм чинного законодавства до викликів нового часу або потреб”, - сказала Айвазовська.
Вона пояснила, що у законі про вибори глави держави є «мертві норми», які стосуються позицій і назв організацій, типів декларацій, яких уже не існує, чи законодавства, яке вже не чинне.
«І парламент міг би дуже просто внести технічні зміни до закону про вибори президента. Ці норми навіть не потребують якогось рівня політичного погодження. Вони є елементарними», - додала Айвазовська.
«Але страх взагалі торкатися законодавства про вибори в цей період часу насправді паралізував парламент в частині реалізації завдань, що стосуються виборчої реформи, які собі ставила колишня і чинна коаліція, і записувала в коаліційних угодах… Ми розуміємо, що сьогодні ЦВК насправді змушена буде займатися нормотворенням, що є невідповідною практикою», - сказала експерт.
Вона навела приклад, що майбутні кандидати у президенти мають подавати декларації про доходи старого зразка - паперові, які вже скасовані у новітньому законодавстві, адже нині всі посадовці заповнюють електронні декларації.
“Або як бути тим кандидатам, які не можуть надати у пакеті документів для реєстрації першу-другу сторінку паспорта і сторінку з реєстрацією, тому що в них вже є ID-картки. Або яким чином перевірити ценз осілості і десятирічне проживання потенційних кандидатів протягом останніх десяти років в межах України, або ж реалізувати виборче право військовослужбовцям, які перебувають, наприклад, поблизу лінії зіткнення, виконують свої обов’язки і, на відміну від 2014 року, коли у профільному законі було разовою дією включено перехідні положення щодо форми реалізації їхніх виборчих прав. Чинний закон таких положень не містить”, - наголосила вона.
За словами Айвазовської, на жаль, Верховна Рада у передвиборчий період займається іншими справами, а не дбає в цілому про виборчий процес, процедури і суб’єктів виборчого процесу.
Водночас, вона висловила стурбованість, що профільний комітет ВР з питань правової політики і правосуддя досі не надав оцінку зареєстрованому у парламенті урядовому законопроекту про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо посилення відповідальності за порушення виборчого законодавства (№8270), а також цей проект не розглянутий у першому читанні.
“Ці приклади насправді демонструють те, що ми входимо у рік, у якому навіть завдання першої необхідності точкових змін до законодавства будуть нівельовані паралічем парламенту”, - сказала Айвазовська.
Вона вважає, що це є безвідповідальна позиція депутатів перед суспільством.
“Кричуща проблема на президентських виборах може бути – це надмірна кількість кандидатів, що є демонстрацією не стільки демократичності України, не стільки конкурентності, а й наявності технічних осіб у бюлетені, завданнями яких буде, на жаль, не участь у виборах як така з метою просування ідеологій і програм, а першочергово представлення інтересів третіх осіб. І чинне законодавство містить положення щодо підкупу виборців, продажу голосу, але продажу пасивного виборчого права як от балотуватися, бути обраним, на жаль, не зафіксоване у законодавстві”, - сказала Айвазовська.
Вона вважає, що така ситуація може призвести до зриву виборів.
“Тому будь-хто, кому буде надано 2,5 мільйонів на грошову заставу, може взяти участь у виборах для того, щоб нівелювати їх як такі. У нас немає максимальної чисельності членів виборчих комісій на рівні ДВК, тому, наприклад, реєстрація 50 кандидатів призведе до того, що в ДВК мало би бути по 50 членів комісій, і при змові окремих з них, відсутність кворуму може призвести до зриву виборчого процесу або повного хаосу”, - наголосила Айвазовська.
У зв’язку з цим вона вказала на важливість встановлення запобіжників, щоб у виборчому процесі не брали участь або були притягнутими до відповідальності у законний спосіб особи, “метою яких є хаос або зрив виборів”.
Довідка УНІАН. Чергові вибори президента України відбудуться 31 березня 2019 року. Старт виборчої кампанії запланований на 31 грудня 2018 року. З цього дня починається реєстрація потенційних кандидатів у ЦВК і передвиборна агітація, яка завершується опівночі останньої п'ятниці перед голосуванням. До 9 лютого 2019 року буде оголошено остаточний список претендентів на пост глави держави.
За даними ЦВК, на організацію і проведення президентських виборів з держбюджету буде витрачено понад 2 млрд грн.