Київ. 2 лютого. УНІАН. Моніторингова місія «Кримська польова місія з прав людини» (КПМ) констатує ознаки системної роботи чинної в Криму влади щодо монополізації інформаційного простору на півострові.
Про це на прес-конференції в УНІАН повідомила заступник голови КПМ Ольга Скрипник.
За її інформацією, починаючи з березня 2014 року, місія, робота якої здійснюється за підтримки Програми розвитку ООН в Україні та Міністерства закордонних справ Данії, зібрала низку фактів щодо тиску на представників ЗМІ в Криму. Це як факти фізичного тиску, зокрема напади на журналістів, так і використання «мови ворожнечі» стосовно них - із закликами до місцевих жителів не йти на контакт з тими представниками ЗМІ, хто пише «не хвалебні» матеріали про самопроголошену владу, перешкоджати їхній діяльності та повідомляти в органи ФСБ.
Також, за інформацією Скрипник, для кримінального переслідування і залякування місцева влада використовує російське законодавство – про екстремізм і сепаратизм, про реєстрацію ЗМІ, що створює формальні перешкоди.
Виходячи з даних моніторингу, КПМ констатує, що процеси у сфері свободи слова на території Криму мають негативний характер, ведуть до істотного скорочення об'єктивної інформації про події, що відбуваються, а також призводять до зменшення кількості незалежних медіа на півострові.
Присутня на прес-конференції редактор регіональної мережі «Громадського радіо», яке співробітничає з КПМ, Ірина Седова розповіла, що спецслужби, не ховаючись, стежать за журналістами на заходах і складають «пул» тих представників ЗМІ, за роботою яких «потрібно стежити». Також окремих журналістів, за її словами, викликали на «профілактичні бесіди».
Крім того, вона повідомила, що 25 лютого 2015 року Роскомнагляд має намір провести конкурс із розподілу частот, які давно використовуються кримськими радіостанціями. Для участі в конкурсі необхідно надати свідоцтво про реєстрацію ЗМІ, а також універсальну ліцензію на радіомовлення.
«Але в цьому конкурсі місцеві радіостанції тепер не зможуть взяти участь з двох причин: по-перше, не всі встигли перереєструватися за російським законодавством, а по-друге - потрібно надати універсальну ліцензію на радіомовлення, яку наші мовники не встигли одержати. І, швидше за все, всі ці частоти, хоча у радіомовників ліцензії до 2017-2018 року, підуть на холдинги, які підконтрольні безпосередньо Москві та Кремлю», - відзначила Седова.
У свою чергу директор ГО «IPC Севастополь» Тетяна Ріхтун, кажучи про свободу слова в цьому місті, відзначила, що там залишилося лише 2 телеканали: один належить голові так званих законодавчих зборів, другий – «уряду» Севастополя. За третій канал йде боротьба між «урядом» і «законодавчими зборами».
«З приходом РФ закрилися кілька інтернет-видань, які вели незалежну політику щодо місцевої влади. Стосовно тих, хто залишився, в грудні законодавчі збори прийняли розпорядження, яким заборонено депутатам давати коментарі інтернет-виданням, по суті, виключивши їх зі списку ЗМІ», - заявила Ріхтун.
Як відзначила редактор Центру журналістських розслідувань Тетяни Курманова, ще в травні 2014 року журналісти масово залишали Крим, а ті, хто залишився – «змінили риторику на більш м'яку» щодо чинної там влади. На її думку, в Криму практично не залишилося вільних медіа, а інформаційний простір майже повністю зачищений під «нові російські реалії».
«КПМ майже рік фіксує постійні порушення свободи слова, і після останніх подій можна говорити не просто про обмеження, а про спробу знищення свободи слова і незалежних ЗМІ в Криму», - заявила Скрипник.
Експерти вважають, що інформування України і всієї світової спільноти про реальні події в Криму - одне з найбільш важливих завдань зараз. «Що більшого розголосу набудуть всі випадки порушення прав людини в Криму, тим складніше місцевим владам буде зміцнювати свої позиції й придушувати права і свободи кримчан. Зокрема, й свободу слова», - сказала Седова.