Бізнес готовий компенсувати бюджетні втрати від впровадження податку на виведений капітал авансовими платежами на суму до 50% податку на прибуток.
Київ. 19 листопада. УНІАН. Українські бізнес-асоціації звернулися до керівництва Міжнародного валютного фонду щодо перегляду його позиції з заміни податку на прибуток податком на виведений капітал, а також закликали народних депутатів не затверджувати проект державного бюджету на 2019 рік без попереднього затвердження законопроекту про впровадження нового податку з наступного року.
Про це вони заявили під час прес-конференції в УНІАН.
Як підкреслив заступник голови громадської організації «Всеукраїнська Аграрна Рада» Михайло Соколов, вітчизняний бізнес висловлює згоду компенсувати втрати держбюджету на час перехідного періоду дії нового податку, що має змінити думку головного міжнародного кредитора України щодо реалізації цієї ідеї.
«МВФ повинен вже зайняти не нейтральну позицію, а підтримати цей законопроект, тому що його ухвалення повністю збігається з тими цілями, які МВФ ставить перед Україною - припинення виведення грошей з країни, прискорення зростання економіки, забезпечення збалансованості бюджету. Все це вирішується даним законопроектом в тій редакції, яку ми зараз маємо», - сказав він.
При цьому він висловив думку, що ухвалення держбюджету-2019 до голосування за законопроект №8557 («Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо податку на виведений капітал») різко знижує шанси на реалізацію цієї ідеї.
«Вирішіть спочатку питання, яке забезпечить зростання економіки, а потім вже приймайте бюджет. Гроші поділити ви завжди встигнете. Давайте спочатку досягнемо того, щоб було що ділити», - сказав Соколов.
Щодо самого компенсатора бюджетних втрат від впровадження податку на виведений капітал, то ним виступають авансові платежі в розмірі не менше половини податку на прибуток, який зараз надходить від бізнесу.
«Ми бачимо компенсатор, який дасть змогу повністю збалансувати бюджет. Цей компенсатор, звичайно, не є приємним і легким для бізнесу. Це компенсатор, який називається впровадження авансових платежів протягом декількох років, які сплачуватимуться в розмірі мінімум 50% від того, що ми зараз платимо як податок на прибуток», - сказав Соколов.
«Ми, як бізнес, готові до того, щоб було впроваджено авансові платежі. Так, це для нас навантаження, але ми вважаємо, що цю жертву не зрівняти з тими результатами і тією користю, які отримає вся українська економіка, суспільство і країна від податку на виведений капітал», - додав він.
За словами присутнього на прес-конференції співголови Комітету з розвитку підприємництва Спілки українських підприємців Андрія Єрашова, вітчизняний бізнес втомився від свавілля фіскальних органів, тому підтримує ідею зміни діючої системи.
«Податок на прибуток настільки себе дискредитував, що потрібно повністю міняти концепцію оподаткування, і податок на виведений капітал - це єдиний проект, який змінює її, який створює економічні стимули, щоб не порушувати законодавство, щоб не займатися легальною мінімізацією, яка зараз існує в Україні", - сказав він.
У свою чергу, віце-президент Українського союзу промисловців і підприємців Юлія Дроговоз підкреслила, що крок до переходу на новий податок потрібно робити зараз, бо в зв'язку з передвиборними кампаніями наступного року реалізація ідеї може бути відкладена в довгий ящик. З огляду на це, вона передала вимогу бізнесу до Міністерства фінансів і Кабінету міністрів - сісти за стіл переговорів і серйозно обговорити запропонований компенсатор.
«Ця модель підтримується внутрішніми інвесторами, за цією моделлю стоять внутрішні інвестори, які бачать для себе можливість об'єктивно використовувати свої кошти, які б дозволили не лише утримати бізнес на плаву, а й розвивати його, тим самим розвиваючи економіку України», - сказала вона.
Учасник Української ради бізнесу Андрій Панасюк нагадав, що в минулому в нашій країні запускався механізм авансових платежів, який працював для податку на прибуток.
Підсумовуючи виступи своїх колег, заступник голови Спільного представницького органу сторони роботодавців на національному рівні Сергій Біленький заявив, що бізнес готовий до активних переговорів з владою щодо компенсатора бюджетних втрат для податку на виведений капітал.
«Найгірший варіант, який може бути, якщо органи влади самі придумають якісь компенсатори, які впроваджуватимуть без консультацій з бізнесом, що в кінцевому підсумку призведе до дискредитації ідеї впровадження податку на виведений капітал», - сказав він.
Михайло Соколов нагадав, що найбільші аграрні асоціації звернулися до Президента України з пропозицією скасувати державну підтримку аграрної галузі в обмін на ухвалення законопроектів про впровадження знижених ставок ПДВ на певні групи продуктів харчування і впровадження податку на виведений капітал.
«Ми вважаємо, що краще ніякої держпідтримки, ніж така, яка зараз є, тим більше, якщо ми можемо витратити ці гроші на те, що дійсно дасть результат для розвитку економіки і для того, щоб у нас підростало здорове покоління», - сказав він.
При цьому президент Асоціації платників податків України Григол Катамадзе навів позитивний приклад Грузії в плані впровадження податку на виведений капітал. За його словами, втрати бюджету від реалізації ідеї в перший рік становили близько 160 млн доларів, проте зростання грузинської економіки становило не заплановані 4%, а 5%, а на другий рік зростання ВВП має скласти 6%.
Як повідомляв УНІАН, у жовтні 2017 року Кабінет міністрів підтримав законопроект про впровадження податку на виведений капітал, який передбачає оподаткування не прибутку, а дивідендів і прирівняних до них доходів за ставками 15% і 20% відповідно.
Порошенко сподівається на впровадження податку на виведений капітал замість податку на прибуток з 1 січня 2019 року, вважаючи його нетривіальним рішенням для прискорення економічного зростання нашої країни.
У той же час ключовий кредитор України - Міжнародний валютний фонд виступив проти впровадження цього податку без компенсації втрат держбюджету.
За оцінками експертів, впровадження податку на виведений капітал замість існуючого в Україні податку на прибуток у перший рік призведе до втрат бюджетних доходів у розмірі від 1,2% до 1,5% ВВП, що становить від 37 до 47 млрд грн.
Наприкінці червня прем'єр-міністр Володимир Гройсман заявив, що непродумане впроадження податку на виведений капітал може призвести до фінансової кризи.
Міністерство фінансів вважає реальним впровадження податку на виведений капітал замість чинного податку на прибуток без загрози для фіскальної стійкості України з 2019 року поки що лише для малого і середнього бізнесу з річним обсягом доходу до 200 млн грн.
Відео з прес-конференції : https://www.youtube.com/watch?v=cw-vaxPEShk