На основі сучасного світового досвіду, пацієнтів лікуватимуть переважно амбулаторно із забезпеченням відповідного медичного супроводу.
Київ. 25 квітня. УНІАН. Представник Центру громадського здоров’я МОЗ України Юрій Варченко анонсував представлення найближчим часом нової концепції лікування туберкульозу в Україні з огляду на сучасний світовий досвід.
Про це він сказав в УНІАН на прес-конференції «Використати момент – побудувати пацієнт-орієнтовану систему надання медичної допомоги хворим на туберкульоз!».
«Розуміння, як боротися з туберкульозом в Україні, нарешті є, воно сформовано і фактично буде представлено у найближчий час. Зазначу, що без підтримки донорських партнерських організацій, без міжнародних експертів неможливо було розробити нормальну життєздатну концепцію з подолання туберкульозу», - зазначив Варченко.
За його словами, на сьогодні на рівні Кабінету міністрів України узгоджена та прийнята загальнодержавна Концепція по протидії туберкульозу на 2018-2021 роки.
«Зараз обговорюється програма, яка дозволить нам безпосередньо побачити, як працюватиме система, і забезпечити її фінансування на майбутній період 2018-2021 роки», - зазначив Варченко.
Він наголосив, що у новий підхід лікування хворих на туберкульоз в Україні закладено: пацієнто-орієнтована модель підтримки хворих на туберкульоз; гарантування сталості фінансування лікування; застосування інноваційних методик діагностування та лікування відповідно до міжнародних рекомендацій.
Варченко наголосив, що хворих лікуватимуть переважно амбулаторно з забезпеченням відповідного медичного супроводу, що є наразі стандартом в усьому світі.
«Наразі стаціонарний етап не є пріоритетом в наданні протитуберкульозної допомоги, і цей підхід вже переглянуто. Такий захід необхідний лише в тяжких випадках, при супутніх патологіях. Наразі підходи до ведення пацієнтів змінилися і пацієнт не потребує тривалої госпіталізації в стаціонарі, тому що є ефективні режими лікування та протитуберкульозні препарати», - пояснив він.
Представник Центру громадського здоров’я повідомив, що наразі амбулаторний супровід пацієнтів фінансується переважно завдяки міжнародним організаціям.
«В цьому році безпрецедентна підтримка цієї активності з боку міжнародних організацій: всі області України зараз охоплені цими послугами», - заявив Варченко, водночас зауваживши, що так буде не завжди, бо «кошти донорів не будуть вічними».
«Тому Україна має думати про своє майбутнє і в подальшому будувати цю систему. Це розуміння в нашій країні є, тобто є політична підтримка з боку Міністерства охорони здоров’я, Міністерства фінансів, Кабінету міністрів», - запевнив він.
За його даними, у 2018 році фінансування на боротьбу з туберкульозом сягає майже 650 млн грн і ця сума повністю покриває потреби країни в препаратах, в тому числі для лікування резистентного і мультирезистентного туберкульозу, витрати на матеріали для лабораторної діагностики.
Присутні на прес-конференції представники громадських організацій, що займаються питаннями лікування туберкульозу в Україні, висловили підтримку новим підходам, що запроваджуються у цій сфері. Вони висловили сподівання, що національна програма боротьби з туберкульозом буде прийнята найближчим часом.
«Ми вважаємо, що ця програма надзвичайно важлива і вона вже скоро буде подана до Міністерства фінансів України і потім у Верховну Раду. Ми сьогодні ведемо спілкування з депутатськими фракціями, з окремими депутатами, і знаходимо розуміння, що така програма має бути прийнята. І ми сподіваємося, що найближчим часом вона буде прийнята і адаптована потім на регіони України», - сказав представник Всеукраїнської коаліції «Зупинимо туберкульоз разом», голова правління БО «Українці проти туберкульозу» Віталій Руденко.
Крім того, як юрист він зазначив, що потребує вдосконалення юридична складова в протидії туберкульозу в Україні.
«Найперше, це доопрацювання тих нормативних актів, які будуть відповідати вимогам часу, реаліям медичної реформи в протитуберкульозній галузі, і будуть стимулювати всю медицину і пацієнтів, все наше суспільство до того, щоб пацієнт проходив повний курс лікування. Це починаючи з закону України про боротьбу і захворювання на туберкульоз, де ,наприклад, 12 стаття – обов’язкова госпіталізація, яка зараз називається «примусове лікування» - вона не діє. Але треба знайти стимули, щоб заохотити пацієнта закінчити довготривале лікування. Це питання буде стояти на порядку денному вже після прийняття Національної програми протидії туберкульозу на 2018-2021 роки», - пояснив Руденко.
Як зазначив представник ГО «Інфекційний контроль в Україні» Олександр Чепурний, за оціночними даними ВООЗ, Україна очолює рейтинги за показниками захворюваності на туберкульоз з розширеною резистентністю та входить в 5-ку країн-лідерів за захворюваністю на мультирезистентний туберкульоз. «Це несе значний негативний ефект і щодо здоров’я пацієнтів, і щодо економічних збитків. Бо лікування «чутливої» форми туберкульозу по вартості препаратів складає близько 1 тис. грн, лікування мультирезистентної форми – 200 тис. грн, а лікування туберкульозу з розширеною резистентністю – близько 600 тис. доларів», - зазначив він.
Чепурний наголосив, що нові підходи мають заохотити до лікування як самого пацієнта, так і стимулювати медиків, які ведуть хворих. Зокрема він розповів про успішні пілотні проекти в двох областях України, коли було задіяно фінансове стимулювання лікарів у доведенні пацієнта до завершення лікування та його повному одужанні, і пацієнт також був матеріально заохочений щодо дотримання лікування та прийому препаратів.
Фото з прес-конференції : https://photo.unian.net/ukr/themes/79358