Директор Української Гельсінської спілки з прав людини наголосив, що закону, який не визначає чітких параметрів його застосування, не є повністю легітимним, що підтверджується практикою Європейського суду з прав людини.
Київ. 11 квітня. УНІАН. Закон щодо подання електронних декларацій антикорупційними активістами і міжнародними членами наглядових рад державних компаній є нелегітимним.
Як передає власний кореспондент, про це на прес-конференції УНІАН заявив директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко.
Він відзначив, що обов'язкове е-декларування для громадських активістів в Україні є помстою, висловленою парламентаріями з боку органів державної влади щодо тих, хто намагався створити систему контролю за корупційними діями державних чиновників.
«Як така своєрідна помста – на законодавчому рівні було ухвалено поправку до закону, яка вимагала обов’язкового декларування антикорупціонерами. Такий закон не є легітимним, оскільки він не визначає конкретних понять, хто є цими антикорупціонерами, і взагалі, суб’єкти декларування, які прописані в цьому законі, вони потім визначаються додатково роз’ясненнями представників Національного антикорупційного бюро України, чого не може бути», - підкреслив він.
Павліченко наголосив, що закон, який не визначає чітких параметрів його застосування, не є повністю легітимним, що підтверджується практикою Європейського суду з прав людини.
Також він нагадав, що у висновках Венеціанської комісії міститься «конкретна вимога щодо скасування декларування антикорупціонерами.
«Цей закон є неправовим, і він має бути скасованим», - резюмував Павліченко.
Як повідомляв УНІАН, 23 березня 2017 року Верховна Рада прийняла закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей фінансового контролю окремих категорій посадових осіб», згідно з яким суб'єкти декларування, зазначені в пункті 5 ч. 1 ст. 3 Закону «Про запобігання корупції», - представники антикорупційних громадських організацій, експерти та інші особи, які прямо або опосередковано отримують фінансування з коштів міжнародної технічної допомоги, зобов'язані до 1 квітня 2018 року подати першу декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Ухвалення закону викликало значний суспільний і міжнародний резонанс, низка представництв іноземних держав в Україні назвали «кроком назад» поправки до закону про е-декларування.
22 березня 2018 року Верховна Рада відмовилася розглядати три законопроекти, що скасовують або переносять термін подання е-декларацій представниками громадських організацій, які займаються антикорупційною діяльністю.
28 березня президент Петро Порошенко закликав Верховну Раду скасувати законодавчу вимогу про подання громадськими активістами е-декларацій.
3 квітня ВР відмовилась включити до порядку денного 4 законопроекти щодо е-декларування для громадських активістів. Йдеться про два законопроекти, авторами яких є лідер фракції «БПП» Артур Герасимов та народний депутат від «БПП» Сергій Лещенко (№8120 і №8120-1) - ними пропонувалося відтермінувати подання е-декларацій антикорупціонерами, та ще два депутатських законопроекти, автором одного з яких є голова ВР Андрій Парубій (№8209 і №8209-1).
Також 3 квітня ВР відхилила два законопроекти щодо е-декларування для громадських активістів - президентський законопроект (№6674) і внесений народними депутатами із фракції ВО «Батьківщина» (№6271).
Перший заступник голови Верховної Ради Ірина Геращенко заявляє про можливість скасування вимоги закону щодо подання електронних декларацій антикорупційними активістами і міжнародними членами наглядових рад державних компаній у квітні-травні після зустрічі з активістами. Вона відзначає необхідність знаходження довіри між депутатами та активістами, аби відмінити вимогу подачі е-декларацій.