Київ. 25 вересня. УНІАН. У Києві відбулася презентація публіцистично-документальної повісті «Любов і муки Магди Хоманн», створеної на основі реальних подій.
Презентація книжки, яку українською та німецькою мовами написали нащадки Магди Хоманн – українець Сергій Сай-Боднар та німець Петер Хоманн, відбулася сьогодні в інформагентстві УНІАН.
Як було зазначено під час презентації книжки, у ній розповідається історія німкені, яка закохалася у військовополоненого під час Першої світової війни українця Олексу Кучинського і без жодного документа потрапила на українське Поділля. Вона пережила на українській землі колективізацію, голодомор, сталінські репресії, ранню втрату чоловіка, віддала синів-близнюків до радянської армії. Потім – почалася Друга світова війна, під час якої її сини билися з її родичами і співвітчизниками. У 1942 році в окупований румунами Могилів-Подільський приїхав брат Магди - Густав, який хотів нарешті забрати сестру, якій ще не було 50-ти років, до Німеччини. Але вона відмовилася. Бо мала дочекатися з війни синів у батьківський хаті… Сини, Петро і Павло, повернулися живими з війни - у 45-му і 46-му роках, але вона їх так і не побачила. У листопаді 1944 року Магду Хоманн забрали гебісти. У ГУЛАЗІ вона і згинула – ніхто не знає, як, де і коли.
Український правнук Магди Сай-Боднар під час презентації наголосив, що, «досліджуючи факти з життя своєї німецької бабусі, я дійшов однозначного висновку, що на кожне покоління випадають якісь випробування. Якщо ми подивимось на 20 століття, то покоління наших прадідів, дідів, батьків мали якісь випробування – революції, перша та друга світові війни, колективізація, голодомори, сталінські репресії, трішки настало просвітління з середини 60-х до початку 80-х, а потім знову перебудова, розруха і тепер на наше покоління випало випробування Путіним. І я більш ніж впевнений, що нинішня війна принесе не менше, а може, і значно більше творчих сюжетів, бо історію творять історії конкретних людей». Сай-Боднар подякував кожному, хто долучився на тому чи іншому етапі до створення книги.
Як зазначив німецький правнук Магди Петер Хоманн, свого часу він отримав листи своєї бабусі від її брата, а його дідуся.
«Я отримав від мого діда листи від його сестри Магди за період з 1927 по 1942 рік з великим проханням відшукати Магду та її нащадків в Україні. Ці листи Магди були дорогоцінними, тому я без вагань вирішив розпочати цей пошук, який тривав довгих 25 років… Ми досягли нашої мети. Від імені моєї родини я дякую Сергію Сай-Боднару, що він цією книгою увіковічнив пам’ять нашої хороброї Магди Хоманн», - сказав він.
У свою чергу доктор історичних наук, експерт Володимир Сергійчук зазначив, що Сай-Боднар показав приклад, як можна зробити, щоб пізнати своє коріння. «Тим паче, коли його предок - така жінка як Магда Хоманн, доля якої, на мій погляд, заслуговує талановитого геніального пера видатних кіномитців. Ми сьогодні часто дивимось серіали - чи турецькі, чи аргентинські - і там дуже багато розповідається про життєві буденності, а доля Магди Хоманн – це доля, яка заслуговує на високе талановите перо та показ на кіноекрані. Доля цієї жінки в умовах української радянської дійсності – трагедія, яка має бути оспівана і ця доля може бути порівняна з долею багатьох світових літературних героїв… Його дослідницька робота, насамперед, говорить про те, що він справжній патріот, що він зумів відкрити правду про свій рід, про свою прабабцю і через її долю показати долю кожної української жінки, українського селянина у страшні роки колективізації та голодомору... Ця книжка – дуже важлива для виховання української патріотичної молоді», - сказав Сергійчук.
У свою чергу директор Департаменту видавничої справи і преси Держкомтелерадіо України Олексій Кононенко висловив жаль з приводу того, що цю книгу не вдалося видати за програмою «Українська книга» для бібліотек, але в той же час зазначив, що як тільки будуть виділені кошти з бюджету, то ця книга буде перевидана для того, аби поповнити фонди бібліотек.
