Київ. 1 серпня. УНІАН. Голова Кримської польової місії з прав людини Андрій Юров (Росія) вважає, що у Криму необхідно посилювати громадські організації, бо за рік громадянські свободи будуть згорнуті, як у Росії за 15 років.
Про це він сказав сьогодні під час прес-конференції в УНІАН Кримської польової місії з прав людини.
"Якщо порівнювати законодавство у сфері прав і свобод України і Російської Федерації, і різноманітні тренди, то ми маємо чудово розуміти, що за останні 15 років Росія пройшла багатий шлях згортання прав і свобод, зменшення ролі свободи слова, свободи зібрань, свободи асоціацій і так далі. І зараз Крим буде проходити те саме, але не за 15 років, а у прискореному порядку - за рік", - сказав він.
Зокрема, правозахисник, говорячи про громадянські права та свободи, навів приклад, що у Росії застава чи домашній арешт - це велика рідкість, а "звичайну людину обов'язково закривають відразу", тоді як в Україні взяття під варту для підозрюваних - це крайній захід. "Це той приклад, який дуже добре зрозумілий. І це стосується абсолютно усього іншого", - сказав він.
Водночас, зауважив експерт, "для пересічної бабусі, яка все життя кричала "хочу в Росію!" і яка зараз отримає пенсію на 3 долари більшу, в перерахунку, для неї все прекрасно, вона не буде говорити про порушення прав і свобод".
Юров також підкреслив, що у Криму безліч соціальних груп, мовних меншин, які відчувають безліч проблем. "Цікаво, скільки 1 вересня запрацює не шкіл, а класів – з кримськотатарською мовою, і скільки класів хоча б запрацює українською мовою?", - сказав правозахисник.
Водночас експерт висловив переконання, що якщо у Криму залишаться або виникнуть сильні громадські організації, "то хоч якийсь шанс організувати для них систему самозахисту, підтримку з боку міжнародних організацій, з боку українського громадянського суспільства, російського громадянського суспільства, громадянського суспільства інших солідарних країн, - то це якось можна буде зробити".
"Але якщо там нікого не буде, ми не зможемо через кордон щось робити. Ми зможемо лише кричати, лише говорити про жахи, розповідати, як там погано людям", - сказав Юров.
У свою чергу заступник голови місії, керівник центру громадянської просвіти «Альменда» Ольга Скрипник (Україна) відзначила, що "кримська влада і органи Російської Федерації створюють всі умови для того, щоб змушувати отримувати російське громадянство". "Ті громадяни України, які хочуть залишатися громадянами України, на жаль, з багатьох пунктів вимушені брати російські паспорти. Банальне медичне обслуговування на сьогоднішній день неможливе без російського паспорта. Це права власності - теж усе веде до того, що доведеться людям отримувати російські паспорти", - сказала вона.
Скрипник відзначила, що українським парламентом було ухвалено закон про окуповану територу і правовий режим на цій території. "На жаль, цей закон багатьох проблем для кримчан, громадян України, не вирішив. Одна з причин - це те, що до цього закону про тимчасово окуповану територію мало бути ухвалено понад 10 постанов Кабінету міністрів. В тому числі, щодо в'їзду-виїзду в Крим. Досі, через чотири місяці, цих постанов немає", - зауважила експерт.
Крім того, у місії відзначають, зокрема, що досі не розслідувані випадки катувань та вбивств, скоєних з березня до квітень: кримського татарина Решата Аметова, майора українських ВМС Станіслава Карачевського та уродженця Рівненської області, 16-річного Марка Іванюка.
Також у правозахисників виникають сумніви щодо ефективності розслідування викрадень активістів у кінці травня. Так, зникли учасники ініціативної групи "Українських народний дім": 22 травня - Леонід Корж, 26 травня - Тимур Шаймарданов, а 30 травня було викрадено Сейрана Зинедінова.
КМП, серед іншого, також звертає увагу на системні порушення прав наркозалежних та ув'язнених.
***Кримська польова місія – спільна ініціатива російських та українських правозахисних організацій, яка розпочала роботу на півострові з 5 березня 2014 року.
